Помаранчева революція: народження покоління Майдану
20 років тому, 22 листопада, український народ здійснив першу революцію часів незалежності — Помаранчеву. І хоча час невблаганно віддаляє події тих буремних і яскравих подій, ми їх пам’ятаємо, адже нинішнє покоління — учасники і свідки. Помаранчевий Майдан-2004 став уроком для влади, яка вирішила сфальсифікувати президентські вибори на користь Януковича проти Віктора Ющенка, якого насправді обрав народ. Майдан тоді вперше показав, що воля народу здатна змінювати хід історії, а демократія, вільний вибір, свобода для українців надважливі.
“Разом нас багато — нас не подолати!”, — цю пісенну фразу в листопаді-грудні 2004-го наспівували навіть малюки, а майже вся Україна вбралася у помаранчеві стрічки, шапки, куртки…А про “замах” яйцем івано-франківського студента на одіозного гангстера-кандидата в президенти Януковича створювали меми, відеоролики. Відеокомікс “Веселі яйця” Дмитра Чекалкіна став хітом тієї осені. Нація висміювала продажне владне зло, і воно ставало безсилим. Тоді вперше народився вислів “Майдан” — не про центральні площі столиці й усіх міст і сіл, а про нескорений символ єднання задля свободи нації і держави.
Вислів “Помаранчевий майдан” — уже “власність” Вікіпедії, де сказано, що це кампанія протестів, мітингів, пікетів, страйків та інших актів громадянської непокори в Україні, організована і проведена прихильниками Віктора Ющенка, основного кандидата від опозиції на президентських виборах у листопаді-грудні 2004 року, після оголошення Центральною виборчою комісією попередніх результатів, згідно з якими нібито переміг його суперник Віктор Янукович. Акція почалася 22 листопада 2004-го як реакція на масові фальсифікації, що вплинули на результат виборів. Основним результатом революції було призначення Верховним Судом повторного другого туру президентських виборів (не передбаченого прямо законодавством). За результатами голосування у повторному турі виборів переміг Віктор Ющенко. До його перемоги, фактично до перемоги народного волевиявлення, долучився і хмельницький помаранчевий Майдан, а громадськість міста потужно довела, що, справді, “разом нас багато — нас не подолати!”.
Тетяна Руса
