Рідна мова — це мова Героїв

21 лютого уже 25 років поспіль у світі відзначають Міжнародний день рідної мови, заснований ЮНЕСКО з метою захищати й розвивати мову кожного народу на планеті. А для нашої нації — це можливість вчергове заявити на весь світ про лінгвоцид, який чинив і чинить російський агресор. Але рідна мова, яка пережила 134 імперські заборони, починаючи з 1662 року, змогла вистояти, зберегтись і утвердитись як фундамент націєтворення, а в роки повномасштабної війни стала ідеологічною зброєю проти російського агресора і духовним щитом нації. За мовою у перші дні вторгнення ми відрізняли своїх від чужих. Хто не вчить рідну мову — вчитиме ворожу.

І тому освітня ідеологія — це свідома українськість, яка виховується, плекається з перших років життя українців.

У Хмельницькому закладі дошкільної освіти №29 “Ранкова зірка”, де виховують понад 480 малят, мовний проєкт триває уже тиждень, з 17 по 21 лютого, під гаслом “Рідна мова — мова Героїв”. Цей тематичний тиждень умістив кілька важливих, ідеологічно сумісних подій: 18 лютого — день народження Софії Русової, класика вітчизняного дошкільного виховання, 19 лютого — День Державного Герба України, 20 лютого в “Ранковій зірці”, як і в усіх освітніх закладах, вшановували Небесну Сотню… Тобто такою виховною акцією стали різноманітні заходи, присвячені рідній мові, Україні, її героям і захисникам.

Як відбувався мовний тиждень, у яких доступних форматах вихователі доносять серйозні теми малюкам, розповіла педагог-методист ЗДО №29 Людмила Бурбела. “У контексті міжнародного свята дошкільнята досліджували, скільки мов є у світі, визначали, що у кожного народу є своя рідна мова, а у нас це українська. У формі бесід діти обговорювали, як мова може єднати людей, допомагає порозумітися, в ігровій ситуації навчали ляльку іншої національності привітань українською мовою, слухали пісеньки на різних мовах, вивчали літери української абетки (за коректурною таблицею), кольорили розмальовки “Буква мого імені”, — розповіла педагогиня. — Заходи до мовних свят ми до війни у садочку проводили під гаслом “Наша мова солов’їна”, а тепер актуальною стала тема “Українська мова — мова Героїв”. Три роки війни переформатували ставлення до мови. Це наша зброя, а не лише національна краса й гордість”.

У ході підсумкових заходів малюки виготовляють книжечки, ходять в гості в інші групи, читають тематичні вірші, роблять різноманітні драматизації. Важливо, що всі складні етапи мовно-патріотичного проєкту реалізовуються через доступні дітям раннього віку види діяльності. Як розповіла Людмила Броніславівна, це — бесіди. “Ми їх трошки розширюємо робимо бесіди-інтерв’ю. Діткам це дуже подобається. Вихователька з іграшковим мікрофоном підходить до діток і каже: “Марійко, от хочу тебе запитати: а чи знаєш ти інші мови, крім української?”. А наші діти відповідають, що вони, до прикладу, були в Італії, Польщі і чули там італійську й польську. Більшість говорять про англійську, тому що вона нині найрозповсюдженіша. Деякі — про німецьку, тому що в Німеччині є їхні родини. Тобто зараз світ такий розпорошений, діти володіють мовною інформацією. І ось у формі інтерв’ю-гри ми говоримо про мови з дітками. І до них в гості приходить лялька, одягнена в інший національний костюм. До речі, в нас у групах зібрані ляльки тих країн, міста яких є побратимами міста Хмельницького, — розповідає педагогиня. — Мета цих заходів — національно-патріотичне виховання. Це це як кола на воді, в центрі яких є дитина. Перші кола — сім’я, садочок, далі рідне місто, країна і світ. І цей світ різнобарвний, різноманітний. Але рідна мова — це ключик, з допомогою якого дитина пізнає світ навколо себе”.

Як зазначила Людмила Броніславівна, у їхньому садочку виховують понад 30 діток із сімей переселенців. Прикметно, що 80 відсотків батьків прагнуть спілкуватися з вихователями українською мовою. “В сім’ях у них переважає російська, але з зовнішньому просторі вони прагнуть спілкуватись українською. Цей мовний стрибок дуже важливий в самореалізації особистості. Це шлях збереження, становлення державної мови”, — переконана досвідчена педагогиня. До того ж дошкілля цілеспрямовано працює за концепцією дієвого національного виховання, класиком якої стала видатна українка, педагогиня Софія Русова.

“В українській освіті основоположними мають бути українська мова, українські традиції, звичаї і все, що оточує дитину. Якщо дитина все це знатиме, вона буде кохатися в мові, в історії свого краю, в його природі. І якщо вона любить все, що навколо неї, вона буде патріотом своєї Батьківщини. І “Ранкова зірка” вже 25 років працює за націєтворчою освітньою концепцією Софії Русової”, — зазначила Людмила Бурбела.

Особливо хвилюючі теми — українські лицарі, наші захисники. Це не про кров, смерті, знищені міста… Малеча цього ще не розуміє, але образ героя-захисника, українця, закарбовується в дитячому сердечку. Як і паперові білі Ангели пам’яті, які малюки виготовляють у День Небесної Сотні, як і малюнки для воїнів на передову і в шпиталі. І значення рідного слова, рідної символіки, мелодії й слова Державного гімну, який вони щоранку співають о дев’ятій, — це запас духовної міцності, яка формує патріота — головного носія національних цінностей, а отже гідного українського майбутнього.

Вікторія Катрич