Духовне волонтерство: учні та викладачі Хмельницької школи іконопису передають бійцям на фронт власноруч виготовлені обереги

Про духовне волонтерство розповіла директорка Хмельницької школи іконопису “Нікош” Юлія Неліна: “Ми підраховували, скільки наших оберегів виготовили для наших бійців, вийшло десь 1200. Майже всі надіслали на передову, у місця, де ведуться найзапекліші бої. А ще в шпиталі. Іконки виготовляємо на дерев’яній основі, підходить будь-який матеріал. І з першою партією матеріалів нам допомогли саме військові. Хлопці привезли дерев’яні піддони, а потім були ящики з-під зброї, які привіз капелан на наше прохання.В ці іконки ми вкладаємо не лише свою працю, а й молитву і велику вдячність нашим героям”. Це незвичайне виробництво триває щодня, процес виготовлення кожної ікони непростий. Спочатку майстри розбирають, шліфують та ріжуть відповідні заготовки одного розміру. “Дерев’яні заготовки я виготовляю дома, в майстерні. Перша партія була експериментальна, я зробив вручну 30 штук, — розповів Святослав Терлецький, викладач школи. — Далі почав використовувати електроінструмент, тому що заготовок потрібно було в рази більше. Кожну потрібно ретельно зашліфувати, щоб іконка була гладенька, приємна на дотик. Наступний етап — покрити дощечку з одного боку морилкою, дати колір, потім — кілька шарів акрилового лаку”. Після такої ретельної підготовки до роботи приступають інші майстри. “На готову дощечку двічі наносимо основу для декупажу, — пояснює викладачка “Нікоша” Ольга Войтюк. — Далі — золотисту фарбу, і вже потім наносимо декупажне зображення. Це процес тривалий, іконка довго висихає.  Але це дуже захоплююча робота, тому що думками — з нашими воїнами, захисниками України і кожного з нас”.

Фронтові обереги найчастіше зі святими ликами Ісуса Христа, архангела Михаїла, захисника і покровителя воїнства, козацької Покрови Богородиці, Миколи Чудотворця, св. Пантелеймона та Ангола-охоронця. Зображення святих на іконах в українському стилі, найдавніші зразки якого відносять до Х-ХІІ століття. Проєкт відродження давньої української ікони в “Нікоші” розпочали із 2021 року. “Української ікони дуже мало було. І ми почали цікавитися інформацією з будь-яких джерел: книжки, Інтернет, музейні колекції, відшукувати репродукції, з яких можна було зробити списування. Вивчили вже всю літературу, всі матеріали і приступили до написання безпосередньо”, — розповіла Юлія Неліна. Крім волонтерської праці для фронту, у “Нікоші” вже готуються до виставки старовинних українських ікон, над відтворенням яких працюють викладачі іконописці. А восени цього року в школі “Нікош” планують відкрити першу виставку найдавнішої української ікони.

 Вікторія Катрич