Українське слово — зброя: у Хмельницькому престижну літературну премію отримали письменники, які воюють на фронті
Традиційно XVІІ літературний форум «Книжкова весна Хмельниччини» приурочують до Всеcвітнього дня книги та авторського права, який відзначають 23 квітня. Втім, уже другий рік зустрічі книголюбів та письменників Поділля відбуваються в час повномасштабної війни, тому головною темою усіх запланованих заходів було українське слово як зброя в боротьбі проти «руского міра», нацистської пропаганди, і як духовний щит, що оберігає і захищає самобутність нашої нації.
Протягом двох днів, з 17 по 18 квітня публічні бібліотеки, навчальні заклади, літературний музей стали книжковими локаціями, де відбувалися письменницькі зустрічі з читачами, презентації нових видань, літературні виставки та вікторини, книжкові ярмарки. Акцент – книги подільських письменників, краєзнавча література, а також українські видання, які побачили світ від початку повномасштабної війни. Мета форуму – привернути увагу широкого загалу до книги, як незмінного джерела знань, мудрості, прищепити любов до читання українськомовних книг, попри доступний і невсипущий інформаційно- електронний вал. Адже роль українського слава сьогодні важко переоцінити, воно – наш ідентифікатор у визначенні «свій-чужий».
« Сьогодні на Хмельниччині перебуває чимало переселенців. Ми сподіваємося привернути увагу гостей до нашого краю, як різнобарвного етнічного регіону, який багатий на пам’ятки історії, культури, мистецтва, — сказала Катерина Чабан, директорка Хмельницької обласної універсальної бібліотеки, де проходило відкриття форуму. — Хочемо допомогти їм відкривати для себе по-новому Україну, українську мову, літературу, знайомитися з письменниками Хмельниччини, літературою нашого краю».
Хмельницький письменник Віталій Міхалевський, який взяв участь у зустрічі з читачами в науковій бібліотеці, переконаний, що нині надзвичайно актуально плекати українське художнє слово. «Через те, що ми тривалий час дуже толерантно ставились до питань національної ідентичності, мови, протидії русифікації як в публічному, та і в побутовому просторі, ця так звана толерантність привела до того, що від 30 до 40 відсотків людей, які живуть в Україні, розмовляють російською і відповідно не знають української мови».
Михайло Цимбалюк, поет, публіцист, журналіст уже рік воює на східних рубежах. Воїн-поет переконаний, що відкладати літературу на другий план, коли потрібно брати зброю до рук, не можна. «Коли наш підрозділ зупиняється на тиждень, місяць в котромусь закладі освіти, я бачу, як солдати заходять в шкільні бібліотеки, беруть підручники, художні книги, читають. До війни я бував у Бахмуті, і там власник приватної книгарні говорив, що в них гарна українська книжка — на вагу танка, який лупить в ціль».
Серед гостей першого дня форуму була й представниця держустанови «Книжкова палата України імені Івана Федорова» Валентина Муравйова. Вона наголосила, що, згідно з класифікаційним дослідженнями, серед українців зріс інтерес до суспільно-політичних видань та книг про українське сьогодення. Нині вітчизняна книга має потужний потенціал, який варто розвивати і після перемоги. «Коли наші видавці їдуть в Німеччину на Франкфуртський книжковий ярмарок, вони привозять туди такі новинки, які змушують європейців дивуватися, тобто, це найбільша і найменша книга, чи книга, вишита вручну та ін. Подібних видань в Європі немає, але є в нас, тому ми цікаві на таких акціях. І тому український книжковий ринок потрібно просувати якнайшвидше на Захід, для цього потрібні преференції держави і зацікавлені меценати».
Загалом за два дні форуму відбулося майже тридцять різних заходів, серед яких наймасовіші — зустрічі з подільськими письменниками та видавцями.
Доєдналась до форуму центральна публічна дитяча бібліотека, яка також провела зустрічі з подільськими літераторами. Першою гостею «Книжкової весни» у бібліотеці стала поетеса, письменниця, журналістка, теле- та радіоведуча, режисерка та волонтерка Оксана Радушинська. Творчим гостем другої зустрічі став хмельницький письменник Юрій Даценко, який успішно дебютував з романом «Пастка для різника». Наразі автор видав 4 книги та готує до видання п’яту.
У рамках ХVII книжкового форуму обласний літературний музей представив книжкову виставку «Слово на варті правди» до 70-річного ювілею прозаїка, журналіста, голови обласної організації НСП У Петра Маліша. Відвідувачі оглянули книги, яких в автора понад десяток, публікації в періодичних виданнях, рукописи, літературні відзнаки, особисті речі та інші матеріали автора, які розкривають його літературний талант, дають можливість більше дізнатися про трагічні віхи минулого, пізнати історію та проаналізувати її, а також зробити висновки – кожен для себе, для свого пізнання
Також в рамках літературного свята від БФ «Закон і справедливість» вручали регіональну премію „Скарби землі Боло́хівської”, яку 15 років тому започаткував відомий український письменник, хмельничанин Броніслав Грищук. Премію вручають за внесок у розвиток та популяризацію культурної спадщини Подільсько-Волинського регіону — Болохівської землі. Цього року премію в номінації «Популяризація української мови та літератури» отримав Михайло Цимбалюк. Розповідає, що зараз, коли випадає нагода, працює над книгою про своє рідне село Моломолинці, що поблизу Меджибожа. Інший історик, археолог, а нині воїн ЗСУ Сергій Шпаковський став лауреатом у номінації за «Збереження культурної спадщини». Він через військові справи не зміг приїхати на вручення премії. Також у цій номінації посмертно нагороду присвоїли хмельничанину, міністру внутрішніх справ України у 2021-23 роках Денису Монастирському.
Нагадаємо, увагу популяризації української книги постійно надає Хмельницька міська рада. У 2020 році затверджено міську програму підтримки книговидання та читацької культури у міській територіальній громаді на 2021-2025 роки «Щодня читай українською» з відповідним фінансуванням публічних та освітніх бібліотек. Також активно працюють у час війни книжкові волонтери, які заохочують містян дарувати бібліотекам українські книги, зокрема дитячі, у час війни.
Тетяна Слободянюк.
