В Україні зникають горобці. Горобець хатній ще доволі поширений у містах, але їх чисельність з кожним роком невпинно скорочується. І саме тому українське товариство охорони птахів оголосило 2024-й — роком горобця хатнього.

Фахівці називають такі причини

Скорочення кількості приватних будинків, під стріхами та шифером яких люблять гніздитися горобці. Змінились і технології будівництва: немає щілин, все ізольовано, скрізь бетон і пластик.

“Видозміна” смітників, які були кормовою базою пташок: сміття тепер викидають у щільних поліетиленових пакетах, а пакують його у закриті пластикові контейнери. Горобцям важко дістатися до харчових відходів.

Зникнення колгоспних токів та елеваторів, де висипалась на подвір’ях та розсипалась по дорозі значна кількість зерна (пшениця, овес, жито), що є частиною раціону горобців.

Велика чисельність у містах котів. Ці тварини завжди були ворогами горобця, оскільки є природженими мисливцями-хижаками.

Що відомо про горобців

У світі є 28 видів горобців. В Україні живе три. Хатній та польовий зустрічаються часто і всюди. До недавна рідкісним залітним видом в Україні вважався горобець чорногрудий.

Відрізнити горобців польового та хатнього доволі легко. Якщо у птаха “брудні щоки” (є чорна пляма на щоці) — отже, перед вами горобець польовий. Якщо немає — це хатній.

У раціон горобця входить насіння, відходи харчових продуктів, злаки, ягоди вишні, смородина, виноград, навесні пуп’янки квітів та частково комахи, якими вони також вигодовують пташенят. За відсутності поблизу полів вони літають харчуватися на луки, узлісся і в степи, де збирають насіння дикорослих трав і комах.

Цікаві факти про горобців

Горобець хатній важить близько 30 грамів, а його мозок – 1 грам. Таким чином, горобець серед пернатих  найбільш мізкуватий.

Горобці зазвичай літають на швидкості 38 км/год, але переляканий горобець може розігнатися до 50 км/год! Через кожні 15 хвилин польоту вони зупиняються, щоб відпочити.

Під час польоту серце горобця б’ється з частотою 1000 ударів в хвилину у той час як у людини під час бігу лише 140.

По землі горобці пересуваються короткими стрибками, так як їх короткі лапки не пристосовані для ходьби.

Горобці бачать світ в рожевих відтінках, що досить незвично, так як зазвичай тварини мають чорно-білий зір.

На волі горобці живуть переважно від 4 до 5 років. У неволі за хорошого догляду живуть довше.

За будівництво гнізда відповідальні самці. Поки йдуть роботи вони намагаються привабити партнерок. Горобчихи оцінюють горобця і нерухомість, а тоді приймають рішення.

Горобці — однолюби. Вони створюють сім’ю на все життя. Але, як і більшість дрібних птахів, можуть зраджувати партнерам.

Це дуже плодючі пташки. Всього за кілька теплих місяців вони можуть дати 2-3 виводки пташенят.

Пташенята вперше залишають гніздо на 10 день після вилуплення.

У світі є декілька пам’ятників горобцям. Перший спорудили в місті Бостоні (США).До 1860 року в Америці горобців не було. Їх завезли з Англії спеціально для боротьби з гусінню. Горобці буквально врятували бостонців від голоду, коли там на полях з’явилася гусінь небаченої досі комахи. Скромні птахи з честю впоралися з покладеною на них місією та так і залишилися жити на новому місці.