“Мусив узятися за бандуру як за останню зброю”

Вшановуючи у День Героїв сучасних звитяжців, ми усвідомлюємо, що борці за свободу були в усіх поколіннях українців: від княжих часів до козаччини, УНР, УПА і нинішніх захисників. Їх усіх об’єднує любов, що більша за життя.

Серед видатних особистостей патріотичного чину — хмельничанин Кость Місевич, ім’я і діяльність якого цілком замовчувалися в радянські часи. Мало хто з хмельничан знав про видатного земляка і в перші роки незалежності. Поступово Хмельницький повертає власну героїчну історію рубежу ХХ століття. Повертає пам’ятниками, назвами вулиць, книгами. “Мусив узятися за бандуру як за останню зброю” — це ілюстрований альбом-біографія народження легендарного земляка, проскурівчанина Костя Місевича (1890-1943), презентований широкому загалу з нагоди День Героїв. Книга видана управлінням культури й туризму міської ради та музеєм історії м. Хмельницького. Це перше хмельницьке ґрунтовне видання про відомого політичного та культурного діяча, державника, засновника проскурівської “Просвіти”, учасника Української революції, активного діяча ОУН-УПА, бандуриста та засновника школи кобзарського мистецтва. Кость Місевич загинув у 1943-ому в бою з енкаведистами на Волині. Але музейне дослідження не лише про особистість Костя Місевича, у книзі простежується широка картина життя і боротьби українців часів УНР у західних регіонах, зокрема й на Проскурівщині.

Упорядниця та ініціаторка видання — наукова працівниця музею історії м. Хмельницького Оксана Доронська-Собко здійснила величезну роботу, працювала з матеріалами майбутньої книги майже 10 років, збираючи документалістику, свідчення в державних і приватних архівах, записуючи спогади нащадків родичів Костя Місевича, які досі живуть у Лезневому, простежуючи його родинні і політичні зв’язки на тлі тогочасних суспільних подій. Ім’я проскурівчанина об’єднало дослідників Поділля, Волині, Львівщини, які також взяли участь у хмельницькій презентації, зокрема почесним гостем зібрання став Назар Волощук з Рівного, історик, бандурист, який тривалий час досліджує життєвий і творчий шлях нашого земляка на Волині. “Сьогодні ім’я Костя Місевича нас всіх тут об’єднало з Хмельниччини, Рівненщини, інших місць, – сказала Оксана Доронська-Собко. — Ми вшановуємо Костя Місевича і можемо звернутися до його колосального досвіду, запитати в нього поради, як нам діяти сьогодні, як зберегти Україну сьогодні, як утверджувати? І, вивчаючи його життєвий шлях, можемо дати собі відповідь на це запитання: Кость Місевич ніколи не здавався. Він багато разів розпочинав боротьбу з чистого аркуша і дуже добре знав, як треба діяти там, де ти є, і з тим, що ти маєш.

“Ми маємо максимально популяризувати наших звитяжців — героїв минулого, загиблих героїв і живих. Українцям, насправді, героїки завжди бракувало. Ми чогось з вами найбільше тужили, говорили про трагедії і дуже мало говорили про героїзм різних поколінь. Тому День Героїв є надзвичайно важливим днем. І, відзначаючи його, ми обов’язково повертаємося до минувшини, ми згадуємо попередні покоління, — зазначив, відкриваючи презентацію, міський голова Олександр Симчишин. — Однозначно одним з видатних героїв був Кость Місевич, наш земляк. Ми презентуємо ілюстрований фотоальбом, і дякую всім, хто долучився, аби цей альбом став реальністю. Ми видали його коштом міської ради, цілком можливо, будемо ще перевидавати, бо першого накладу недостатньо. Такої літератури має бути у якомога більшої кількості українців. Чим глибше будемо знайомитися з нашими видатними особистостями, знати їх життєвий шлях, бачити гостроту і місію їх боротьби, тим краще розумітимемо уроки нашої історії. Бо постать Костя Місевича і всього його покоління — це необхідність нам робити висновки. Тоді так само українці боролися, так само вірили в українське майбутнє своїх дітей, але, на жаль, програли. В силу різних обставин і причин: через роз’єднаність, через абсолютну відсутність будь-якої допомоги будь-яких союзників із Заходу. Українці були самі, наодинці проти дуже багатьох ворогів і програли. І це закінчилося дуже страшними наслідками, репресіями сотень тисяч українців, голодоморами, якими вбито мільйони. Наше покоління нині продовжує ту боротьбу. Ми повинні читати Місевича, Винниченка, Петлюру, читати всіх, хто залишив по собі мемуари, чому, власне, сталася та поразка. І більше ніколи не повторювати помилок. Бо, можливо, це наш останній шанс. І я дуже хочу, щоб ми цим шансом скористалися. Роблячи висновки з минулого, віддаючи все боротьбі, будучи як єдиний, міцний український кулак, маємо прогнати оцього багатовікового одвічного ворога, який завжди мав, має і буде мати на меті наше знищення. Прогнати, перемогти і будувати вільну Україну в пам’ять про Костя Місевича, про всіх наших героїв, в пам’ять столітньої боротьби УПА і всіх попередніх століть, в пам’ ять про нашим сучасників-героїв”.

Книга надійшла в усі бібліотеки та заклади освіти Хмельницької територіальної громади.

Тетяна Слободянюк