Сміттєпереробний комплекс: проєкт працює

Коли в 2020 році в парламенті реєстрували проєкт закону “Про управління відходами”, в Хмельницькому все це вже було, і навіть більше: запущений процес видобутку біогазу з полігону твердих побутових відходів (ТПВ), муніципальний центр управління відходами (тепер їх два) та інформаційно-навчальний “Гуфі-центр”, у громаді курсує “Екобус” і т.д. Тобто, Хмельницький рухався на кілька кроків уперед і вже до кінця 2022 року мав вийти на видимі результати щодо сміттєпереробки: реконструкції полігону та будівництва сміттєпереробного комплексу. На це вдалося залучити кредит від ЄБРР і грантові (безповоротні) кошти від Інвестиційної платформи сусідства ЄС — 5 млн євро. У січні 2022 року після тривалих організаційних процесів та перемовин вдалось ще додатково залучити 1,25 млн євро грантових коштів. Але плани дещо змінила повномасштабна війна. Одним із головних пріоритетів громади стала допомога ЗСУ. Втім після невеликої паузи проєкт відновив діяльність. Слід зазначити, що в умовах війни світові компанії не надто охоче подаються на тендери, щоб розпочинати будівництво таких складних і довготривалих об’єктів в Україні. Тому тендерні передкваліфікації з відбору компаній для проєктування та будівництва сміттєпереробного комплексу доводилося проводити повторно через малу кількість учасників і невідповідність кваліфікаційним вимогам. Тендер на будівництво очисних фільтрувальних споруд теж тривав довше, ніж планувалося, проте вже підписано угоду з переможцями: консорціумом литовської та австрійської компаній.

І ось днями з’явилася чудова новина: на полігоні ТПВ розпочалися фактичні роботи з будівництва очисних фільтрувальних споруд. Виконавцем проєкту є консорціум компаній з Литви “UAB Arionex LT” та “Rotreat Abwasserreinigung” з Австрії.

“Наразі тривають підготовчі роботи для встановлення ємностей збору фільтрату, ємності накопичувача очищених стічних вод. Влаштовуються автомобільні дороги. Надалі згідно з календарним графіком виконання робіт будуть розпочаті роботи з встановлення зовнішніх електричних мереж, а також влаштування очисних фільтрувальних споруд. На реалізацію проєкту передбачені грантові кошти від Інвестиційної платформи сусідства ЄС та ЄБРР”, — йдеться в повідомленні на сайті міської ради. Коли запрацюють станції очищення фільтрату і коли, врешті, очікувати повноцінної роботи всього комплексу переробки сміття? Про це — в розмові з заступником Хмельницького міського голови Миколою ВАВРИЩУКОМ.

— Миколо Васильовичу, які етапи спорудження станції очистки фільтрату і яка її планова потужність? Хто виконує підготовчі роботи?

— Запроєктовано три етапи спорудження. Перший — це і є встановлення станцій фільтрату. Фактично, наприкінці минулого року був проведений тендер, перемогли консорціум компаній з Литви “UAB Arionex LT” та “Rotreat Abwasserreinigung” з Австрії. На початку цього року ми підписали угоду, і підрядники взяли на себе зобов’язання до кінця цього року встановити станцію очищення фільтрату, відповідно, назавжди закривши питання з фільтратом на хмельницькому полігоні. Що таке фільтрат? Це рідина, яка витікає з полігону і, наповнюючись атмосферними опадами, просочується крізь усе сміття. Враховуючи те, що у ній дуже багато шкідливих токсичних речовин, плюс, враховуючи гниття, ця рідина має в собі повну таблицю Менделєєва. Тому фільтрат треба очищувати. І станція очищення, яку ми зараз споруджуємо, буде його фільтрувати до стану технічної води. Що собою являє станція? Це два великих контейнери з мембранами дуже високого тиску, куди буде фільтрат потрапляти і залишатись, це функція зворотного осмосу. Під дуже високим тиском речовина буде просочуватись крізь мембрани. В результаті вже виходить технічна вода. Це складний процес, дороговартісний, але такий спосіб очищення визнаний в Європі одним із найкращих.

— Яка пропускна спроможність станції?

— Орієнтовно 180 кубічних метрів на добу. Далі вже стандартна технічна вода йде на очисні споруди водоканалу. Станції фільтрату виготовляються в Австрії компанією “Rotreat Abwasserreinigung”, це один з найкращих у світі виробників. А литовці, які є генеральними підрядниками, вже готують всю інфраструктуру на полігоні. Така станція фільтрату четверта в Україні, найновіша, тому можна сказати, що на сьогодні у нас буде найкраща станція очищення в Україні. Орієнтовно на початку серпня контейнери вже будуть у нас, а за цей час будуть підготовлені майданчики.

— Чи задіяні до спорудження ХКП “Спецкомунтранс” чи інші місцеві підприємства?

— “Спецкомунтранс” у проєкті замовник, а виконавець — литовська компанія, яка відповідає буквально за все: замовляють контейнери, знаходять підрядників. Тут, звісно, можуть бути місцеві компанії. Технічний контроль здійснює французька компанія “Egis”, її представник постійно присутній на полігоні. Це насправді дуже добре, тому що в цих перипетіях люди, як правило, кажуть, мовляв, влада вкраде і т.д. А тут все чітко: є грантові кошти, є контроль з боку ЄБРР за кожне євро, компанії звітують напряму в Лондон, в штаб-квартиру ЄБРР. А міська рада фактично є контролером від громади. До речі, всі банківські кошти також напряму йдуть до компаній. Тобто, корупційні ризики мінімізовані.

— Екологія — це, насамперед, гроші. Яка вартість проєкту?

— Вартість — 100 млн грн або 2,5 млн євро. Половина це грантові кошти ЄС, тобто безповоротні, подаровані Хмельницькому, бо наше місто сьогодні знають на міжнародній арені і довіряють, а решта — кошти ЄБРР, які нам дали у форматі кредиту. Це також дуже важливо, бо зараз у бюджеті громади необхідних коштів немає, тому що наш пріоритет — це допомога Силам оборони. Відтак ми залучаємо грантові і кредитні кошти. Безпрецедентні суми безповоротних допомог, які ми отримуємо на цей проєкт, на сьогодні це 6 мільйонів 125 тисяч євро або понад 250 млн грн. До речі, коли ЄБРР приймає рішення фінансувати когось чи ні, його фахівці перевіряють абсолютно все: від політичного бекграунду до корупційних ризиків. Тому можемо стверджувати: нам довіряють, і це не може не тішити.

— Попри те, що партнери довірять і є рух вперед, у чому труднощі реалізації цього масштабного проєкту?

— Насправді робота над проєктом дуже складна. Ми майже на рік його заморозили, тому що в січні 2022 вже оголошували тендер, а в лютому почалася повномасштабна війна. І довелося все відкласти на 10 місяців. Але ми продовжували переконувати партнерів, що нам потрібно рухатися далі, бо ця війна надовго, а проблема нікуди не зникне. Наступний етап переоголошення тендера був у зв’язку з тим, що жодна європейська компанія не подала документи на тендер, боялася заходити в Україну. Вони бояться й зараз. Але тендер відбувся, литовці працюють, зараз наступний етап — ми вже визначили переможця на рекультивацію полігону. Також завершився тендер, але ми поки що не оголошуємо переможця, готуємося до підписання угоди. Зайшло лише два консорціуми. І якщо взяти, до прикладу, Львів, який рухався трішки попереду нас до війни, до нього в тендер заходило 10 компаній, в нас дві. На другий тендер зайшли три, і зараз ми обрали з них переможця. І третій етап — це безпосередньо комплекс з переробки ТПВ. Також триетапний тендер. Два етапи вже відбулися, я думаю, в липні оголосимо останній. І це вже подання фінансових пропозицій. І тоді, я дуже сподіваюсь, на вересень-жовтень будемо мати переможця і готуватимемося до підписання угоди про будівництво комплексу з переробки відходів.

— Якщо все йтиме за планом і не буде чергового форс-мажору, який орієнтовний термін будівництва заводу?

— До двох років. Це з проєктними роботами і безпосереднім виконанням. До речі, крім цих трьох етапів, ми багато працюємо в екологічному контексті. На базі офісу “Розумне довкілля. Хмельницький” працюють два центри управління ТПВ: на проспекті Миру, 7 та в мікрорайоні Ракове. Вони поки що єдині в Україні. В нас функціонує інформаційно-навчальний “Гуфі-центр”, також тут ми перші. А ще працівники офісу “Розумне довкілля” проводять екскурсійні “сміттєві тури”. Цим показуємо, що не втікаємо від проблем, не приховуємо, навпаки, показуємо людям: дивіться, це є проблема, її треба усвідомити і вирішувати. Ми веземо їх на полігон, у центр сортування відходів, до “Екобуса”, в “Гуфі-центр”. До нас приїжджав міністр захисту довкілля та природних ресурсів, представники з Мінінфраструктури, депутати Верховної Ради, щоб переймати досвід, застосовувати на різних рівнях. Тож про Хмельницький сьогодні знають в плані поводження зі сміттям. Я впевнений, що наступні рік-два ми будемо ще більше на слуху, тому що небагато є міст, які рухаються в такому напрямку.

— Наша екологія страждає і через глобальне забруднення навколишнього середовища і через війну. Але ж повітря, вода не мають державних кордонів. Захищаючи нас, світове співтовариство захищає й себе. Як працює у цьому сенсі План дій “Зелене місто”, який затверджений сесією міської ради минулого року, а приєдналося місто до цього проєкту ще 2019-ому? Які складові цього плану?

— Коли ми ведемо мову з європейськими партнерами, ми їх постійно переконуємо, що росія, ведучи війну, здійснює й екоцид. І кожен запуск, вибух ракети, шахеда має вкрай руйнівний вплив на екологію: у форматі руху повітря, підземних вод, загалом клімату державні кордони не захищають. Фактично, якщо брати й нашу українську спільноту, дуже хотілося б, щоб голови громад працювали в екологічному напрямку так, як працює наш голова громади. План дій “Зелене місто” повністю окреслює всі ті речі, які треба зробити, щоб Хмельницький став здоровим, безпечним і комфортним містом. Так, екологія це дорого, але якщо хтось думає, що ось ми будемо садити дерева і це все абсолютно змінить, це насправді дуже мізерна частина з того, що треба робити. “Зелене місто” — це комплексний план дій на 10 років, має 8 основних аспектів. Один з них — про відходи, ми щойно детально проговорили, там є ще зелені зони, є енергетика, водні ресурси, електротранспорт і ще низка інших питань. Ми за цим затвердженим міською радою планом працюємо з чіткими термінами реалізації його складових і постійно моніторимо виконання. Звичайно, для реалізації всього потрібні колосальні кошти, яких ми поки що не маємо. Тому частина — це грантові кошти, частина — допомога ЄС, вартість всіх прописаних заходів — 700 мільйонів євро. Це колосальні кошти, які мають працювати якісно, адже коли доведеться переробляти – це обійдеться ще дорожче. Тому великий наголос робимо на превенцію. Це й водовідведення, очисні споруди, електротранспорт тощо. Приміром, якщо не замінювати труби на попередньо ізольовані, ми просто гріємо землю, витрачаємо більше газу, збільшуючи викиди в атмосферу СО2. А мета — це зменшення викидів в атмосферу. До 2035 року маємо зменшити кількість цих викидів на 50 відсотків.

— Літо дуже спекотне. І якщо сміття не вивозиться вчасно, контейнери стануть “бомбами” з ядучими випарами. Враховуючи, що багато працівників “Спецкомунтрансу” і значна частина спецтехніки сьогодні на фронті, як і інших комунальних підприємств, як вдається працювати, генерувати відходи? Адже за ніч потрібно спорожнити, замінити 3500 контейнерів, як йшлося у недавньому повідомленні підприємства?

— Так, ХКП “Спецкомунтранс” дуже складно працювати через мобілізацію працівників. Це проблема багатьох галузей. Загалом критична інфраструктура потребує 50 відсотків спеціалістів. Фактично дуже важко здійснювати прибирання міста. І це нічна, насправді, а то й цілодобова робота. Не вистачає операторів котелень, водіїв. Який вихід? Ми пропонуємо жінкам роботу, на яку раніше переважно брали чоловіків: водії спецтранспорту, тролейбусів, великогабаритних автобусів. До речі, вони виявились дуже відповідальними працівницями. Іноді доводиться й керівникам підприємств сідати на вантажівки і вивозити сміття. Але це труднощі, з якими ми впораємося, бо здобули і здобуваємо досвід, який допомагає рухатися вперед. Наша мета — ставати європейським містом за рівнем комфорту, безпеки і, безперечно, громадянської і екологічної свідомості.

Розмовляла Тетяна Слободянюк