10 книг військових, які варто прочитати
Про війну останніх десяти років написано багато книг — як від цивільних авторів, так і від військових. За приблизними підрахунками їх є вже більше тисячі найменувань. Пропонуємо десять знакових прозових книг від військових, які були написані до повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
“Точка неповернення”, Дмитро Вербич
Ця історія про сучасних українських лицарів з різним способом життя, проте в одну мить для них настала точка неповернення, після якої життя вже не може бути таким, як до того. Почалася війна. У цій книжці боєць добробату Дмитро Вербич розповідає про активну фазу бойових дій 2014-2015 років. Він відверто розказує про багатоликість ворогів на фронті: сепаратисти, російські спецназівці, холод, голод і бруд. Про те, як перші добровольці їхали на фронт часом лише з ножами. Про те, як приймати рішення, від яких залежить не лише твоє життя.
“Мисливці за градами”, Андрій Кириченко
Існує невідомий для багатьох світ, що зазвичай починається одразу за крайнім окопом на лінії зіткнення або назавжди лишається всередині солдатського наплічника.
Це — страхи, від яких звільняються з першим пострілом і які ніколи не вийдуть за межі зачинених люків броні бойових машин. Це — тіні в глибині бліндажів чи заіржавлені рештки техніки на узбіччях роздовбаних путівців Донеччини — кожна зі своєю історією, яку варто почути або згадати.
“Юпак”, Сайгон
Роман про українське село. Зі своїми традиціями, діалектом, порядками, звичаями та вадами. Про сонливе село на сході України, загублене в запилюженому степу. В степу з гучними цвіркунами, запашним полином і гарячим вітром. В степу, де ніхто не свій, окрім своїх. Роман став переможцем премії Книга року BBC 2020 року.
“Життя після 16:30 Сім років потому”, Олександр Терещенко
Це документальна повість про перемогу людини над обставинами і над собою. У книзі Олександр Терещенко описує період повернення до повноцінного життя після лікування та реабілітації.
Автор — учасник боїв у Донецькому аеропорту, один з тих, кого назвали кіборгами. Отримавши тяжке поранення, втративши руки, пройшовши через неймовірні випробування, він зміг повернутися до активного життя.
“Грязь”, Сайгон
Реальна війна — це, безумовно, бруд і рутина, що б там не показували по телевізору. Для когось це брудна й повсякденна робота, для когось важкий обов’язок, незважаючи на всю відразливу сутність війни. Але в будь-якій війні є місце для неординарних почуттів, вчинків і пригод, які викликають усмішку, захоплення, розуміння, іноді співчуття, а іноді й тугу. Є й те, чого хотілось би й взагалі не згадувати, але що неможливо забути, як не намагайся.
“Цуцик”, Віталій Запека
Добра і зворушлива історія, пронизана правдивими емоціями. Недовірливе щеня шукає свою Людину. Йому не відомі складні абстрактні поняття, якими люди зазвичай виправдовують розпочаті ними війни, але воно розуміє, що таке дружба, доброта й самопожертва.
“Життя P.S.”, Валерія Бурлакова
Це військовий щоденник санінструктора Валерії Бурлакової, яка разом з іншими нашими бійцями боронить Україну від ворога. Ілюстрації, подані наприкінці тексту, не лише відображають реалії життя на фронті, а й є органічним продовженням думок і переживань самої авторки.
“Сапери”, Сергій Гридін
Буйні на всю печінку сапери Федора Говорухи. Ні в чому не відмовляють собі, ніхто не авторитет їм. І тільки кулак — аргумент. Так поводяться, поки війна ще далеко. І вже перше розмінування і перший бій показали, хто вони насправді.
Ця повість про те, як війна випробовує чоловіків. Якою є армія. Кому вона протистоїть.
“Карателі”, Влад Якушев
Роман розділений на невеликі глави, кожну з яких можна читати як окреме оповідання.Автор показує, як змінюються мобілізовані, вчаться воювати, як успішно протистоять елітним російським частинам, як з часом змінюється ставлення населення до ЗСУ.
“Congo-Донбас. Гвинтокрилі флешбеки”, Василь Мулік
Про них мало знають. Ще менше — говорять. Льотчики. Професіонали. Воїни. Вони працюють. Вони воюють. Вони гинуть. Вони — так живуть. Українські вертолітники у війні на сході України та у Миротворчій Місії у ДР Конго. Їхні життя, їхня служба, їхня робота. Їхні емоції, надії та страхи. Їхня вірність своїм та ненависть до ворога. Їхні злети та падіння — у прямому сенсі. Терикони та вулкани. Степи та джунглі. Очима безпосереднього учасника подій. Драйв польоту та жах війни. Ревіння турбін. Свист гвинтів. Димні хвости некерованих ракет. А ще гумор — саркастичний, солоний, авіаційний.
