“Берег надії”: простір підтримки і зцілення

Реабілітація нині особливо важлива для тих, кого війна обпекла найбільше, кого не відпускає пережитим болем, втратами, вигоранням. У цілющій атмосфері Головчинецького лісу, в рекреаційному центрі “Берег надії”, який є комунальним закладом Хмельницької міської ради, з 2016 року відновлюють сили, внутрішню рівновагу ветерани, діючі військові, їхні сім’ї та родини загиблих. Втім тут надається широкий спектр послуг різним пільговим категоріям громадян, для яких вкрай важливі соціальна адаптація і турбота. Цьому сприяють сучасна матеріально-технічна база закладу, комфортні умови для проживання, високопрофесійний, досвідчений колектив спеціалістів необхідних профілів.
Про виклики воєнного часу, посттравматичні стани, особливості й можливості реабілітації в сучасних реаліях як для військових, так і для цивільних розмовляємо з директором рекреаційного центру “Берег надії” Андрієм ГУЛЬКОМ. 

— Андрію Валерійовичу, у вашому центрі надається широкий спектр послуг реабілітаційних та реадаптаційних програм. Які види комплексної допомоги можна отримати у центрі, на яку кількість осіб він розрахований?
— “Берег надії” — це заклад сімейного типу, що забезпечує відновлення здоров’я, психологічну та фізичну реабілітацію дітей і дорослих з інвалідністю, військовослужбовців, учасників бойових дій, ветеранів війни, осіб з інвалідністю внаслідок війни, членів їхніх сімей, сімей загиблих, полонених або зниклих безвісти захисників та інших пільгових категорій. Нині ми зосереджені на таких програмах, як фізична реабілітація після поранень і операцій; психологічна реадаптація ветеранів; сімейні програми відновлення та підтримки членів родин загиблих захисників; курси соціальної адаптації та профорієнтації; арттерапія та рекреаційні заходи.
Реабілітаційний центр може одночасно прийняти до 110 осіб. Також з 1 вересня цього року розпочинаємо реконструкцію другої половини корпусу “Берега надії” для розширення потужностей і послуг реабілітації. Проєктно-кошторисна документація вже пройшла експертизу.

— У минулому році  в центрі запрацювало відділення фізичного та ментального здоров’я.  Які послуги отримують клієнти? Зокрема, розкажіть  про особливості програми  психологічної декомпресії.
—Так, у квітні 2024 року ми відкрили нове відділення — фізичного та ментального здоров’я, розраховане на 30 ліжко-місць. Це відповідь на виклик часу, адже вже на другий рік повномасштабного вторгнення багато ветеранів потребували комплексної допомоги. Тут клієнти проходять фізіотерапію, масажі, реабілітаційні вправи, групові заняття з арттерапії, консультації з психологами та психіатрами. Програма психологічної декомпресії розроблена для військовослужбовців, які щойно повернулися з фронту, та передбачає поступове “м’яке” повернення до мирного життя: робота з тілом, емоційне розвантаження, робота з образами, творчість і тиша. Програма передбачає також сімейну інтеграцію, адже відновлюється не лише людина, а й зв’язки в її родині.

 — Від початку повномасштабної війни різко зросла потреба не лише в реабілітаційних центрах, а й у фахівцях, які мають досвід  бойової медицини, професійного спілкування з  людьми, які зазнали фізичних, ментальних  травм. Які спеціалісти працюють у “Березі надії”, за якими програмами адаптації?
— Щоб допомогти тим, хто пройшов через жахи фронту, потрібні не просто фахівці, а люди з емпатією, досвідом і глибоким розумінням психоемоційних процесів. Наша мультидисциплінарна команда — це понад 20 висококваліфікованих спеціалістів. Це психологи, психотерапевти та психіатри, спеціалізовані на роботі з військовими та їхніми родинами, зокрема з ПТСР, тривожними станами, втратами; це — лікарі ФРМ, невролог, нарколог, логопед; фізіотерапевти, масажисти, які допомагають пацієнтам повернути контроль над тілом, зменшити біль і відновити функції; соціальні працівники, фахівці з супроводу ветерана, які допомагають у питаннях документів, соціального захисту, працевлаштування, а також арттерапевти та вихователі.
Працюємо за різними програмами. Насамперед, це програма соціально-психологічної адаптації ветеранів, відновлення навичок спілкування, профілактика залежностей, опанування нових професій. Важлива програма сімейної підтримки та реінтеграції, тому працюємо не лише з військовими, а й з їхніми родинами: терапевтичні групи для дружин, програми для дітей ветеранів, сімейна психотерапія. Програма післягоспітальної фізичної реабілітації допомагає людям, які пережили поранення, ампутації, складні операції. Тут поєднуються медицина, фізична активність, кінезіотерапія та підтримка ментального здоров’я. Важливою є програма психологічної стабілізації  для тих, хто нещодавно повернувся з фронту або пережив загострення ПТСР.

— Реабілітаційний центр активно співпрацює з військовими частинами та організаціями, які підтримують ветеранів, з громадами. Зокрема,  у червні підписано низку меморандумів про співпрацю. Яким чином це впливає на  реабілітаційні спроможності? Які  інноваційні підходи будуть реалізовуватись?
— Меморандуми про співпрацю — це формалізація домовленостей між “Берегом надії” та партнерами (військовими частинами, ветеранськими організаціями, громадами) про спільні зусилля для реабілітації військовослужбовців, ветеранів, членів їхніх сімей та інших постраждалих від війни. Така задокументована співпраця забезпечить більший і організованіший потік тих, хто потребує допомоги, щоб ветерани не “випадали” з поля зору після демобілізації. Це також спільне навчання фахівців, обмін досвідом. Важливий акцент — об’єднання фінансових ресурсів: державних, місцевих, донорських тощо. Які інноваційні підходи плануємо впроваджувати? Це, насамперед, наші мультидисциплінарні команди (лікарі, психологи, соціальні працівники, ерготерапевти, які працюють разом для кожного клієнта). Це програми сімейної реабілітації, де одночасно триває робота з військовим і його родиною з використанням сучасних методів психологічної підтримки (терапія травми, групові програми, арт- і каністерапія, музикотерапія). Окремі програми адаптовані до людей з інвалідністю, у т.ч. з ампутаціями. Важливо, що громади залучатимуться як партнери у довгостроковій соціальній реінтеграції ветеранів. Акцентовано на створенні ветеранських просторів, підтримці працевлаштування тощо. До речі, ще у 2024 році ми підписали меморандуми про співпрацю з п’ятьма військовими частинами м. Хмельницького, з Головним управлінням психологічної підтримки персоналу ЗСУ; з КЗ “Ветеранський простір”. У цьому році — з Хмельницькими національним університетом, гуманітарно-педагогічною академією, з обласним центром фізичного виховання учнівської молоді та з БО “Благодійний фонд “ЕНСЕЛКО ФАУНДЕЙШН”. Серед громад — з Меджибізькою селищною радою, Деражнянською міською радою Хмельницького району, з КУ “Центр надання соціальних послуг Чорноострівської селищної ради”. Також підписали меморандуми з Міжнародною асоціацією психологів та тренерів-експертів, з обласними організаціями Товариства Червоного Хреста України та Всеукраїнської профспілки захисників України, спортсменів та працівників сфер. Крім того, підписано домовленість про співпрацю з Вінницьким експериментальним протезно-ортопедичним підприємством.

—  Для реалізації програм ви активно освоюєте грантові ресурси — як місцеві, так і всеукраїнські та міжнародні. Які з них вдалося залучити?
— Ми вже реалізували за грантові кошти кілька проєктів. Зокрема, це “Річковий драйв” (шість каяків та три сапборди), “Соляна кімната”, “Крим SOS”. Наразі реалізовуємо грантовий проєкт “MusicLab” на придбання акустичної системи, акордеона, цифрового піаніно за рахунок соціально активного бізнесу. Це ФОПи, будівельна компанія “Нові технології”, які допомогли ГО “Світ без бар’єрів” з власним внеском, а БФ “Енселко” подарував нам електричну ударну установку. Також спільно з Агенцією регіонального розвитку Хмельницької області розпочали співпрацю з МЗС Польщі з реалізації проєкту “Крок до відновлення”. Це придбання реабілітаційної платформи “TERA-trainer” вартістю 850 тис.грн, з яких 600 тисяч фінансує польська сторона.

— “Берег надії” — це не лише про ветеранів та членів їх родин, сім’ї загиблих захисників, а тут традиційно, з 2008 року, проходять реабілітацію та оздоровлюються особи з інвалідністю, діти з вадами здоров’я та з соціально вразливих сімей. З першого червня у “Березі надії” найактивніший сезон — організація літнього оздоровлення. Що пропонуєте дітям? Скільки їх  плануєте оздоровити за літній час?
— Так, літній сезон — особливий час у “Березі надії”. З 1 червня стартувала програма відпочинку та оздоровлення дітей з інвалідністю та дітей із соціально вразливих сімей, дітей учасників бойових дій, дітей ВПО, а також з деокупованих територій, зокрема з міста Ізюм Харківської області. Всього за літній період ми плануємо оздоровити 20 діток з особливими потребами, до 20 дітей із статусом ВПО, 120 дітей учасників бойових дій, а також уже оздоровили 60 дітей з міста Ізюм у рамках державного проєкту “Пліч-о-пліч”. У програмах для діток — тематичні квести, арт- і спорттерапія, психологічна підтримка, інклюзивне середовище, адаптоване для дітей з особливими потребами; катання на каяках та сапбордах, велопрогулянки і т.д. З дітьми працюють педагоги та реабілітологи. Відпочинок фінансується за рахунок місцевого бюджету.

— Зважаючи на всезростаючий попит на реабілітаційні послуги, чи отримуєте ви допомогу  від неурядових структур? Хто ваші найактивніші партнери, у яких у напрямках  відбувається співпраця?
— Так, “Берег надії” активно співпрацює з неурядовими організаціями, благодійними фондами та волонтерськими спільнотами, що суттєво посилює нашу спроможність надавати якісні реабілітаційні послуги, розширювати спектр послуг, отримувати сучасне обладнання, а також організовувати культурно-освітні та психологічні програми для наших підопічних.
Найактивнішими партнерами нашого центру є обласна організація Товариства Червоного Хреста України, БФ “ЕНСЕЛКО ФАУНДЕЙШН”, БО “Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД”; ГО “Кластер підприємців — ВПО”; БФ “Благо Поруч”, ГО “Легіон нескорених”, Волонтерський лідерський рух; ГО “Простір можливостей”; реабілітаційний центр “Лісова поляна” МОЗ України. Наразі триває процес налагодження співпраці з Мінветеранів, відповідно вже внесені зміни до статуту нашого центру, також готуємось до переходу від бюджетної форми господарювання до комунального некомерційного підприємства.

Цей взаємозв’язок із громадськими, благодійними, підприємницькими структурами є важливим фактором для подальшої ефективної роботи нашого реабілітаційного центру та розширення спектру допомоги тим, хто цього потребує.

Розмовляла Тетяна Слободянюк