Чому виник скандал навколо Хмельницької АЕС?
Нещодавно у Верховній Раді, під час “години запитань до уряду”, виникла гостра суперечка, пов’язана з добудовою третього і четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС. Народна депутатка, представниця Комітету з питань енергетики та ЖКП Інна Совсун наголосила, що публічні заяви про всебічну підтримку цього проєкту з боку американських партнерів не відповідають дійсності.
Міністр енергетики Герман Галущенко, акцентувала увагу нардепка, сказав, що забудова енергоблоків ХАЕС узгоджена з американцями, з Westinghouse, але представники Європейської комісії й американського посольства повідомили членам комітету, що стурбовані тим, що в публічному просторі з’являється інформація про підтримку цього проєкту. Насправді такої підтримки немає.
Раніше посол ЄС в Україні Катаріна Матернова заявила, що Євросоюз не фінансуватиме добудову енергоблоків ХАЕС, оскільки відповідний законопроєкт розробляли без консультацій з ЄС.
Нагадаємо, що Хмельницьку АЕС почали будувати у 1981 році, і зараз вона має два реактори. Перший був запущений у 1987 році, другий — у 2004-му. Обидва енергоблоки мають реактори типу ВВЕР-1000, сумарна потужність — 2000 МВт.
Як відомо, Україна визначила добудову енергоблоків №№3 і 4 Хмельницької атомної електростанції одним із ключових напрямів своєї Енергетичної стратегії до 2050 року. Згідно з нею третій енергоблок Хмельницької АЕС планують підключити до енергомережі вже у 2028 році.
“Не сперечаючись про те, що нам потрібна додаткова генерація і так далі, у нас, як у народних депутатів, було дуже багато запитань до цього проєкту. В першу чергу, питання щодо фінансування. Щодо обсягу фінансування і джерел фінансування”, — розповіла Інна Совсун. За її словами, відповідей на ці питання “за пів року дуже активних дискусій” депутати так і не почули.
“Коли стало зрозуміло, що попри всі вперті намагання міністра Галущенка таки отримати цей законопроєкт, голосів у Раді на нього немає, то у нього з’явилася геніальна ідея — добре, давайте не будувати блоки Хмельницької АЕС, але про всяк випадок закупимо російські, “росатомівські” реактори у болгарів. Хай полежать. Тобто, ми зараз витратимо майже 27 мільярдів гривень. Найменша ціна, яка вказана, — це 600 мільйонів євро. А потім вирішимо, чи будувати ці блоки чи ні… Рішення, яке зараз запропоноване, — це доведення ситуації до абсурду…”, — зазначила Інна Совсун.
А у Міністерстві енергетики посилаються на те, що 11 березня термін дії рішення про продаж Україні закриється, мовляв, треба поспішати. Проте опоненти кажуть, що це не останні атомні реактори у світі. До того ж існують атомні реактори не виробництва “Росатома”.
“Російські реактори, які хочуть придбати для ХАЕС у Болгарії, — це інші моделі, ніж ті, що експлуатуються в Україні. Паливо Westinghause, яке виробляють для наших реакторів ВВЕР-1000, для цих реакторів не підходить. До них доведеться закуповувати російське паливо, яке виготовлятимуть на спільному підприємстві французького Fratom і російського “ТВЕЛ”, зареєстрованого у Німеччині. Зараз проти цього виробництва воюють німецькі екологи”, — каже Ольга Кошарна, експертка з ядерної безпеки. І додає, що її колеги-експерти провели аналіз і дійшли до висновку, що у “російських реакторах” з Болгарії немає повного комплекту для першого контуру, немає зразків-свідків. “Зразки-свідки маються вироблятись зі сплаву того ж металу, що й корпус. Саме їх випробовують на міцність і за ними контролюють стан корпусу реактора. Це дуже важливо, — каже Ольга Кошарна. — Крім того, я прочитала, що болгари найняли іншу компанію, яка буде переоцінювати вартість цих реакторів. Тобто ціна, яку називає Галущенко, — неактуальна.
Взагалі це безпрецедентний випадок, коли дозволяють купувати енергоблоки без актуального техніко-економічного обґрунтування. Як на мене, ці блоки купують не для будівництва Хмельницької АЕС. Бо навіть будівельні конструкції до них не підходять, там компоновка інша. Я бачу, що це робиться лише з метою дерибану”, — підсумувала вона.
Чи й справді у цій ситуації є свої підводні течії, найімовірніше, з’ясується. Жахливо те, що предметом таких “викрутасів” стає атомна станція. Невже історія нас нічому не вчить?