Два свята — два крила, що тримають країну

У тому, що Україна 5 грудня відзначає Міжнародний день волонтера, а 6 грудня — День Збройних Сил України, є щось дуже символічне. Два свята поруч як дві сили, два крила, що тримають країну у її боротьбі проти ворога.

У Хмельницькому є багато волонтерських фондів та організацій, які допомагають війську та тим людям, хто потребує підтримки. Усі вони мають свій напрямок роботи й виконують її сумлінно: чи то плетуть сітки, чи роблять окопні свічки, чи сушать овочі на борщі, чи організовують збори на дрони для військових… А ще ж допомагають одиноким стареньким, багатодітним родинам, сім’ям загиблих Героїв та багатьом іншим.

У «свій» день волонтери Хмельницької територіальної громади приймали вітання від міського голови Олександра Симчишина не в урочистій залі, а в наметах під відкритим небом. На свіжому повітрі зібралася понад сотня людей з добрими серцями, чистими помислами та щирими намірами.

Новий незвичний формат передбачав єднання людей зі спільними цінностями, дружні змагання в пілотуванні дронів, з тактичної медицини та військової підготовки, з польовою смачною кашею та приємним чаюванням за цікавими розмовами. Бо таким людям комфортніше почуватися серед собі подібних, ніж одягати святкове вбрання та наводити макіяж.

«Українське волонтерство уже увійшло в світову історію. За суттю, це ще одне військо, невидимий підрозділ, що несе варту вдень і вночі, — ділиться міський голова. — Волонтери теж гинуть, як і військові. Волонтери втомлюються, вигорають, віддають цій справі не лише кошти і сили, але й емоції, здоровʼя. Але їх не стає менше. Невидима ротація — молоде покоління, вчорашні школярі, що малювали військовим малюнки, приходить на зміну. Я пишаюся, що живу і працюю пліч-о-пліч з такими людьми, що декого знаю як волонтера уже майже 12 років. Ви — велика сила!»

Дякуємо кожному волонтеру за силу, незламність і щире серце, яке вкладаєте у кожну справу, що наближає мир і таку жадану Перемогу!

Жанна Бойчук