Хмельницькі комунальники облаштували на півдні країни фортифікаційні споруди та укріплення для українських захисників

Триває третій місяць великої війни в центрі Європи в ХХІ столітті, і ми починаємо, до певної міри, звикати: до тривожних новин
про війну, до частих сирен вдень, вночі і на світанку, до перебування в укриттях. Це те, що переживаємо ми, в Хмельницькому,
а що вже казати про Харків, Київ, Маріуполь, Чернігів? Зважаючи на це, Хмельницький став свого роду форпостом для понад 40
тисяч переселенців і водночас потужним волонтерським хабом.
Щодня наше місто робить все, аби перемога настала якомога
швидше. Водночас комунальні підприємства підтримують безперебійне функціонування критичної інфраструктури: забезпечували оселі теплом, подається гаряча вода, вивозиться сміття,
обслуговуються будинки та прибираються вулиці. Як це вдається,
зважаючи на те, що фінансування досить незначне, та й чимало
комунальників взяли до рук зброю, щоб захищати країну?
Про це розмовляємо із заступником міського голови, директором департаменту інфраструктури Василем НОВАЧКОМ.

— Не тільки комунальники взяли зброю, а й військо суттєво поповнило свої потреби нашою технікою. І навіть зараз, спілкуючись з вами, ми знаходимось на півдні України, де будуємо нашою комунальною технікою фортифікаційні споруди, облаштовуємо місця в полях, щоб наші армійці могли виконувати поставлені бойові задачі. Разом з тим, кожен з нас розуміє, що сьогодні треба працювати більше і важче, виконувати роботу і за себе, і за свого побратима, який захищає державу. Що стосується додаткового фінансування, то переважна більшість комунальних послуг надається з коштів, які сплачують мешканці. Додаткове фінансування може бути, коли виникають дуже серйозні проблеми під час надзвичайних ситуацій, зокрема, й війни. Ми трішки дотували наші комунальні підприємства управляючої муніципальної компанії на поворотну фінансову допомогу. Ми суттєво дотували наше “Теплокомуненерго”, але то була планова дотація ще на початку року, зважаючи на те, що його тарифи не відповідали економічним розрахункам, і ми свідомо знизили в Хмельницькому тарифи до 1,5 тисячі гривень за одну гігакалорію. Таким чином, залишили ціну на рівні 2018 року, яка нині є найнижчою за гігакалорію тепла серед усіх обласних центрів. Звичайно, важко комунальникам, але із поставленими завданнями вони справляються.

— Поширюються чутки про скасування комунальних платежів на час воєнного стану та їх списання після завершення війни. Чи відповідає це дійсності?

— Українці, які в умовах війни отримують платіжки за житлово-комунальні послуги, опинилися в різних ситуаціях. У частини людей зруйноване житло, іншим довелося виїхати зі своїх міст і сіл, треті приймають у себе переселенців. Розуміючи складність обставин, уряд своєю постановою заборонив в умовах воєнного стану стягнення штрафів і пені, інфляційних нарахувань, відсотків у разі несвоєчасної або неповної сплати за ЖКП, зокрема, в регіонах, де не ведуться активні воєнні дії. Проте це не означає, що після завершення війни нарахований борг за комунальні послуги зникне. Платити доведеться, а, відтак, ті, хто може це зробити, повинні це платити зараз. Крім того, люди мають усвідомити, якщо вони не платитимуть за ЖКП, то підприємства не матимуть коштів на функціонування. Хмельничани платять, і я хочу подякувати нашим споживачам комунальних послуг, які, незважаючи на воєнний стан і економічні труднощі, досить ретельно розраховувались за комунальні послуги і в лютому, і в березні, і в квітні. В середньому, по підприємству теплоенергетики платежі склали понад 90 відсотків, по управляючих компаніях — трішки більше 85 відсотків. Звичайно, це гірше, ніж торік, але набагато краще, ніж можна було очікувати в такій складній ситуації.

— До війни місто мало першочергові завдання, планувалась робота на перспективу. Як війна змінила алгоритм комунальної сфери? Як визначаєте, що є головним, а що другорядним?

— На жаль, нам довелося повністю відмовитися від капітальних ремонтів доріг. Ми лише усуваємо ямковість дрібним протиаварійним ремонтом. Ми відклали поки що капремонти об’єктів благоустрою, будівництво цих об’єктів, попри те, що ці речі дуже потрібні. Але на даний момент є важливіше — це оборона нашої держави. Що стосується прибирання, то воно фінансується планово в повному обсязі, тобто, скільки грошей потрібно на придбання пального, витратних матеріалів, кошти повністю виділяються. Разом з тим варто сказати, що і в березні, і в квітні ми суттєво увімкнули економію міського бюджету з фінанасування прибирання і утримання міста за рахунок скорочення зарплат. Люди перейшли на чотириденний робочий тиждень, а деякі були навіть переведені на триденний робочий тиждень, і комунальники пішли на це свідомо. Відтак вдалося в найважчий і шоковий час у лютому і на початку березня трішки заощадити кошти міського бюджету.

— Сьогодні в Хмельницькому проживає понад 40 тисяч вимушених переселенців. Можна сказати, що, відповідно, збільшилося й навантаження на комунальників?

— Насправді, зараз у місті проживає постійно 40,2 тисячі внутрішніх переселенців і понад 175 тисяч їх зупинялося в Хмельницькому на декілька днів, а то й на декілька тижнів перед тим, як поїхати далі на захід чи за кордон. Разом з тим, частина містян покинули Хмельницький, переїхавши тимчасово до друзів, родичів, чимало на цей час виїхали в інші країни. Також багато містян перебувають у родичів у селах області. Багато батьків відправили своїх діток до бабусь. Так само частина людей тимчасово втратили роботу, виїхавши з міста. Тому не думаю, що суттєво зросла кількість жителів у Хмельницькому. Принаймні, не критично.

— Ми бачимо, що ворог, всупереч міжнародним правилам ведення воєн, завдає ударів по інфраструктурі міст, зокрема й по критичній. Що робить місто на випадок виникнення надзвичайної ситуації? Приміром, зникне мобільний зв’язок, вода і так далі?

— Ми готові до перебоїв з водою, в нас на території міста є скважини. Звичайно, вони не забезпечать на сто відсотків потребу у воді, але ми можемо за рахунок цих скважин, навіть за відсутності електроенергії, через потужні генератори, які встановлені на них, отримувати воду. У нас є графік і визначені місця, до яких доставлятимуть воду у цистернах. І якщо будуть серйозні проблеми з водопостачанням із Чернелівського водосховища, пов’язані, в першу чергу, з відсутністю електроенергії чи з аварією, то ми обов’язково забезпечимо хмельничан принаймні мінімальною потребою води. Що стосується мобільного зв’язку, то це галузь приватна, і ми бачимо, що навіть коли ви никають проблеми на сході чи на півдні, і зв’язок зникає, доволі таки швидко провайдери намагаються давати цьому раду і відновлюють бодай частково. Найбільший виклик може бути через навмисне пошкодження ворогом газопроводів високого тиску та великого діаметру труб. Їх швидко відновити проблематично, але добре, що зараз вже довгий світловий день, і ми сподіваємось, що до кінця літа ми переможемо у війні. Ми зібрали всіх провайдерів, і їм варто подякувати, особливо місцевим хмельницьким фірмам, які абсолютно позитивно відгукнулися на те, щоб встановити вайфай-роутери в наших укриттях та сховищах на випадок, якщо там людям доведеться перебувати триваліший час і не працюватиме мобільний інтернет. Але і дротовий інтернет не завжди може працювати в критичних ситуаціях. Ми ж розуміємо, що він також постачається через мережі, які можуть бути пошкоджені. Але робота в тому напрямку йде. Більше ста укриттів вже обладнані вайфай-роутерами.

— Людям сьогодні потрібні позитивні емоції, бачимо, що і фонтани запустили, і квіти милують око.

— На Великдень, на втіху дітлахам та дорослим, ми запустили в місті фонтани на всіх локаціях, окрім дендропарку. Зараз там фонтан не працює через серйозне пошкодження вандалами. Але комунальники займаються ремонтом, тому незабаром водограй відновимо. До речі, в травні фонтани працюватимуть до 21.30. Щодо квітників, то ми цього року не закуповуємо однорічні рослини, і та краса, яку ми бачимо в парку Чекмана — це результат дизайнерських старань наших працівників. Не знаю, чи то квітникарки мали якісь відчуття, бо висадили багато квітів восени. Ті квіти гарно пережили зиму і зараз, у розпал весни, тішать хмельничан. Спробуємо трішки закупити квітів для вертикального озеленення. Звичайно, їх буде значно менше, ніж у попередні роки, але й ними спробуємо підняти настрій і дух хмельничан, які всіляко допомагають боронити Україну і наближати нашу перемогу на всіх фронтах. Роблять усе можливе, аби місто функціонувало якомога повноцінніше.

 — Комунальники також долучаються до волонтерського руху?

— Працівники департаменту інфраструктури з перших днів війни максимально долучаються до волонтерства: хтось збирає гуманітарку, хтось допомагає привозити гуманітарні вантажі з-за кордону, багато наших дівчат за ймалися комплектуванням сухих борщів для військових. Печуть смаколики для бійців, які лікуються в шпиталі, щомісяця віддають частину своєї зарплати на потреби армії. І зараз треба забути про втому. Ми усвідомлюємо, що це загальнонаціональна визвольна війна, і тому спільно працюємо на перемогу.

Розмовляла Ольга Сєргєєва

Післямова: 11 травня хмельницькі комунальники повернулися додому, майже 10 днів відпрацювавши на об’єктах Запоріжжя. За допомогою сучасної спец- техніки нашого міста облаштували понад 2000 метрів фортифікаційних споруд та укріплень для українських захисників.