Хмельницький художній фільм про УПА: в жовтні прем’єра
“Коли співають мертві” — така остаточна назва художньої ігрової стрічки про діяльність ОУН-УПА на території теперішньої Хмельниччини в 1950-1951 роках. У селі Дідківці Ямпільської громади, що на Шепетівщині, зняли всі ігрові сцени фільму. Наразі починається монтаж та музичне оформлення короткометражної кінострічки. Прем’єра відбудеться у Хмельницькому вже у жовтні. Фільм знято за кошти благодійників.
Режисер-постановник та сценарист Василь Горбатюк — директор Хмельницького обласного літературного музею, письменник та дослідник історії боротьби підпілля і повстанського руху ОУН-УПА на наших теренах. Це вже другий фільм за сценарієм Василя Горбатюка з початку повномасштабної війни. Перший — “Провідник “Волох” про особистість провідника ОУН-УПА, керівника Дунаєвецького надрайонного проводу УПА, вчителя Петра Щербатого та його побратимів. Бюджет фільму близько 25 тисяч гривень, які надали меценати. Першу стрічку презентували глядачам у жовтні минулого року. На відміну від попереднього фільму, стрічка “Коли співають мертві” — художня, хоча її сюжет знову ж таки будується на реальних подіях, що відбувалися в Дідківцях сучасної Ямпільської територіальної громади. Зйомки відбувалися також у Давидківцях, Пашківцях та Хмельницькому.
“Ідею про ці події нам подав історик, публіцист, меценат Віталій Олуйко в одній зі своїх книг, — розповів Василь Горбатюк. — Він розповів про випадок, який відбувся у селі Дідківці. Я прочитав, і ніби одразу побачив, як це можна відтворити. Причому все це я побачив повністю в ігрових сценах, в художньому фільмі, але на реальних подіях. Я почав шукати матеріали і знайшов справу в архіві, що стосувалася цих подій. Поспілкувався з людьми, які жили у сусідній хаті від тієї, де все відбувалося”.
У минулому фільмі знімалися місцеві жителі Дунаєвеччини, частина з яких є нащадками повстанців. Для нинішньої стрічки сценарист звернувся до акторів Хмельницького обласного музично-драматичного театру і запросив до зйомок у головних ролях. “Все-таки вони працюють професійно, — каже сценарист. — Думаю, це підняло рівень знятого матеріалу. Решту ролей виконували самодіяльні актори. Деяких я запросив, яких вже знав по першому фільму. Також звернувся до колег в обласному літературному музеї, а також письменників. Запрошували до зйомок жителів сіл, де проводили зйомки”. Тож серед акторів, зайнятих у стрічці, глядач побачить і провідного артиста обласного драмтеатру Василя Шпунта, заслуженого артиста України Степана Бортнійчука, інших митців, а поруч, в одній із ролей — поета-гумориста Степана Шкапія. “Головною задачею було перетворити історію на життя. Потрібно було вирішити, наприклад, як криївку показати, як вони в неї заходили, як на той час розповсюджували листівки — це все потрібно було відтворити”, — каже режисер. Зйомки здійснив оператор Анатолій Заянчуковський.
Важче, ніж виконавців ролей, було знайти одяг, меблі, речі побуту тих часів, аби достовірно відтворити обстановку, дух того часу. “Ми проводили своєрідні рейди у минуле. Всі горища були перебрані у сусідок, бабусь, мамів, — згадує Василь Іванович. — Один одному передавали, що в нас знімають фільм, дівчатам треба одягнутись. Ми знайшли автентичний одяг початку 1950-х років: декілька суконь, білі хустки в цяточку та з орнаментом. Коли жінка йшла в поле, вона завжди одягала білу хустку, а коли жінка була в побуті — просто покривала голову. До речі, ще мав бути обов’язково фартух. Але його ми не могли знайти ніде, тож мені фартух на зйомки фільму спеціально пошила мама”.
Наразі знімальна група завершує монтаж відзнятого матеріалу. Музику до фільму написав композитор Іван Пустовий. У якому кінотеатрі міста Хмельницького відбудеться прем’єрний показ? Творці фільму ще визначаються з великим екраном. “Насамперед я хочу, щоб побачили фільм люди, які були причетні до зйомок, в селах Дідківці, Пашківці та інших”, — поділився автор фільму.
