Колоски, запалені свічки і квіти…
23 листопада, у День пам’яті жертв голодоморів, у Хмельницькому вшанували закатованих голодом мільйони українців — жертв геноциду, спланованого москвою. До підніжжя Ангела Скорботи від представників влади міста й області, членів товариства політичних в’язнів та репресованих, духовенства, громадськості лягли квіти, пашниця, запалені свічки на вічну пам’ять і упокій загиблих, в ім’я живих на цій землі.
Жахливий злочин радянської влади — катування голодом не підлягає прощенню навіть через майже столітню часову відстань. Українська пам’ять, скріплена болем та скорботою, стає лише сильнішою. Тому ми не забули і не забуваємо, і не прощаємо.
Після хвилини мовчання присутні схилили голови за усіма загиблими, священнослужителі Духовної ради міста Хмельницького провели панахиду, де в словах молитви згадали закатованих під час страшних подій тих років.
“Кожну четверту суботу листопада ми обов’язково приходимо до Ангела Скорботи і вшановуємо пам’ять українців, яких вбили в надзвичайно жорстокий спосіб: закатували голодом, російська терористична недодержава вбивала українців не лише понад 90 років тому, а насправді робила це завжди. Приходимо сюди і нагадуємо собі, що ми зобов’язані продовжувати боротьбу, тому що з російською терористичною недодержавою в будь-які часи, незалежно від того, як вона називалася, чи радянським союзом, чи росією, чи російською імперією, не може бути жодних домовленостей. росія завжди приходить в Україну вбивати, катувати, знищувати українців фізично і духовно. Продовжуємо боротьбу, адже це боротьба за наше виживання, щоб ми не просто існували, а жили, щоб наші діти мали саме українське майбутнє. Сьогодні, вшановуючи жертв голодоморів, репресій, всіх тих, кого закатувала і вбила росія, ми так само дякуємо нашим Силам оборони за те, що ми живемо і маємо шанс на те, щоб вистояти і мати Україну, в якій більше ніколи не буде подібних смертей. Боротьба триває, і наш обов’язок — підтримувати Сили оборони”, — зазначив міський голова Олександр Симчишин.
У День пам’яті жертв голодоморів Хмельницький міський голова Олександр Симчишин зробив допис на своїй сторінці у Фейсбук, який назвав: “Де серп і молот — там смерть і голод”…
“Сьогодні вшановуємо памʼять українців, яких російські рашисти-більшовики вбили, заморивши голодом. Знищені цілі покоління, довічна колективна травма. Де серп і молот — там смерть і голод. Це особливо болить тепер, коли ми знаємо про жахи для українців у російській окупації, виживання цивільних під обстрілами часом без доставки їжі впродовж тижнів, знищене українське зерно, засипані снарядами поля. Недодержава росія, спадкоємець совєтів, тероризує голодом не лише Україну, але і весь світ. Вірю, що розплата буде”.
Вічна памʼять невинним жертвам божевілля російських терористів. Ця пам’ять – частинка родоводу кожного з нас, і зболена українська земля нині нагадує: ніколи не простити, не забути, перемогти.
Вікторія Катрич
