Концерт-катарсис від вимушених переселенців у Хмельницькому

В органному залі Хмельницької філармонії  відбувся  благодійний авторський концерт українського композитора, заслуженого діяча мистецтв України, голови Національної спілки композиторів, лауреата Національної премії ім. Т.Шевченка Ігоря ЩЕРБАКОВА. Аби підтримати Українську армії до програми концерту  долучилися  піаніст- віртуоз, народний артист України Юрій Кот (Київ),  камерний оркестр філармонії (диригент Тарас Мартиник) та заслужена артистка України, скрипалька Оксани Цмур.

На хмельницькій сцені видатних митців зі столиці зібрав не гастрольний тур, а війна: адже вони вимушені переселенці, які знайшли прихисток в нашому місті, а Ігор Щербаков  із дружиною Ганною Леонтіївною, письменницею та музиканткою, мешкають, власне, у філармонії. авторському концерті Ігоря Щербакова  звучали твори про жертовність і висоту людського, національного духу: “Warum?” камерна симфонія №5; “Penitential verse” (“Покаянний стих”) соло для скрипки і струнних, солістка О. Цмур; “Motus” (“Рухи”) для фортепіано та струнних, соліст Ю.Кот; сольно твір Liеbes Tod у виконанні Ю.Кота.

«Для мене теми, пов’язані з Богом, особливі в національному, у всесвітньому контексті. Сьогодні такі постаті, як патріарх Йосип, стають нам прикладом, опорою у дні сумнівів та тривоги. Він один з тих, хто пройшов крізь жорстокі репресії тоталітарного режиму і не зрадив совісті й власного народу. “Великого бажайте! …Одушевлятися великим, високим і мати перед очима гідну мету — само собою підносить людину”, — написав у своєму посланні із російського заслання патріарх Йосип у 1957 році. В основі моєї ораторії покладені тексти із “Заповіту” патріарха. І коли тепер вчитуєшся в його заповіт, усвідомлюєш велич особистості, висоту і силу його самопожертви задля національних, загальнолюдських цінностей, переосмислюєш і наш час, і нашу націю, її шлях і жертовність», —  сказав композитор, відповідаючи на запитання, які мистецькі речі  надихають та  очищають націю?

Повний текст інтерв’ю з Ігорем Щербаковим читайте в  наступному номері газети «Проскурів»

.