Лицар з іншого часу і виміру
Напередодні Дня Героїв у музеї історії м. Хмельницького у постійній експозиції відкрили залу середньовічної реконструкції імені Миколи Тараса — Почесного громадянина міської громади, воїна-добровольця, історичного реконструктора, волонтера, який створив колекцію зразків одягу, зброї, військових обладунків лицарських часів, активно допомагав поповнювати фонди подільськими старожитностями.
Нова музейна зала — це мистецький меморіал пам’яті навіки 40-річного Миколи Тараса. І подарунок від родини Героя. Його особиста колекція, що налічує 110 предметів, офіційно отримала охоронний статус Музейного фонду України і передана в основний фонд музею історії нашого міста на постійне збереження Наталією Миколаївною Тарас, мамою героя. У пам’ятній акції взяли участь родичі, друзі, побратими, музейники. “Микола Тарас мужньо і без коливань став на захист України з першого ж дня повномасштабного вторгнення, вступивши у 86-й Хмельницький окремий батальйон 106-ї бригади ТрО, — каже директорка музею Галина Барабаш. — Впродовж майже двох з половиною років стрілець 3-ї роти 3-го взводу Микола Тарас вважався безвісти зниклим, відтоді як у травні 2022 року з ним було втрачено зв’язок… Понад два роки тривав пошук, а з ним і жевріла надія… Однак останки Героя, ідентифіковані за ДНК, були знайдені у Шервудському лісі на Донеччині 11 травня 2022 року. Похований Герой на Алеї Слави 16 вересня 2024 року. Хтозна, що очікувало би нас із вами, якби не наші відважні оборонці, які без вагань стали на захист рідної землі…”.
А чудову програму-розповідь про яскраве, талановите життя Миколи Тараса, його життєвий шлях підготувала науковиця, провідна зберігачка фондів музею Вікторія Папонова, яка увесь час, а це понад 12 років, співпрацювала з Миколою Тарасом, разом займались інтерактивними проєктами. Впродовж цих років хмельничанин Микола Тарас залишався вірним другом музею, беззмінним волонтером, історичним експертом, співзасновником студії історичної реконструкції, реставрації та стилізації “Репліка” (нині автентик-студія “Репліка”), що була створена при музеї у 2013 році. Він був музейником за покликом душі, хоча ніколи й не входив у офіційний штат. Для музею він був більше, ніж волонтер, впевнена музейниця.
Військово-історичні фестивалі в Україні надихали Миколу Тараса на створення історичних реплік середньовічних костюмів та на участь у цих дійствах. Так хмельничанин став співзасновником клубу історичного моделювання і реконструкції “Сort Fortis”, паралельно займався історичною реконструкцією середньовічного танцю, притаманного і для проскурівських теренів. Цю нематеріальну спадщину у Хмельницькому взявся реконструювати Микола Тарас разом з ГО “Проскурівський посад”, яка займалася відтворенням давніх танців. У такій співпраці музей історії міста Хмельницького першим з місцевих музеїв запропонував своїм гостям інтерактивні проєкти, зокрема, “Європейська ніч музеїв” на Проскурівській та інші.
“Війна забирає кращих… Хижа нелюдська донецька версія Шервудського лісу забрала хмельницького реконструктора доби Західноєвропейського Середньовіччя, який власноруч відтворював і носив тирольку, каль, дублет, шосси, шаперон, — розповіла пані Вікторія. — Власне, все те, з чим у нас асоціюється середньовічний Шервудський ліс із легенди про Робіна Гуда, який теж носив тирольку, каль, шаперон…”.
Рішенням сесії Хмельницької міської ради Миколі Тарасу посмертно присвоєно звання “Почесний громадянин Хмельницької міської територіальної громади”, і в День Героїв, 23 травня, відбулося вручення відзнаки родині загиблого Героя.
Вікторія Катрич
