Маленькими кроками до великої мети

Майже всю рідину, яка утворюється на сміттєзвалищі площею дев’ять гектарів, вона перетворює на безпечну технічну воду. Тож відтепер у ґрунт потраплятиме значно менше шкідливого фільтрату.

«Фільтрат для нас завжди був болючою проблемою. Оскільки сміттєзвалище старе, йому майже 70 років, він потрапляв у ґрунтові води, забруднював навколишні водойми. Тепер ми його збираємо, фільтруємо до стану технічної води, яку забиратимуть комунальні підприємства, — ділиться міський голова Олександр Симчишин. — Станція вже працює, ми провели аналіз технічної води, яку отримуємо внаслідок фільтрування, і її показники досить хороші. До слова, як і обіцяли, з керівником підприємства-підрядника випили воду після очищення».

Нагадаємо, у вересні 2023 року ХКП «Спецкомунтранс» підписало угоду з консорціумом компаній з Литви та Австрії UAB “Arionex LT” та “Rotreat Abwasserreinigung” GmbH. Роботи на полігоні розпочались у червні 2024 року, паралельно тривало виготовлення самої станції.

Підрядник облаштував ємності збору фільтрату та накопичувача очищених стічних вод, збудував під’ְїзну дорогу, підготував майданчик для встановлення станції, проклав зовнішні електричні мережі.

«Праворуч від дороги є колодязі, за допомогою них збирається фільтрат, який тече з полігону. Далі він потрапляє у перший і другий резервуари. Рідина настільки мінералізована, що навіть не замерзає. Цей фільтрат перекачується в перший контейнер, змішуємо його зі спеціальними хімічними елементами, потім відправляємо в другий контейнер з мембранами», — розповідає головний підрядник будівництва станції Ірмантас Сідлаускас. Він також є керівником проєкту і представником консорціуму компаній з Литви та Австрії. У другому контейнері рідина максимально очищується. За такою ж технологією, зі слів Ірмантаса Сідлаускаса, опріснюють воду в космосі і на підводних човнах. 75% такої води відправляють у третій резервуар для подальшого використання. Інші 25% у вигляді концентрату повертають на полігон. Це світова практика, яка, зі слів керівника офісу «Розумне довкілля» Івана Підопригори, допомагає зберегти екологію.

Станція автономна, працює за принципом зворотного осмосу, не потребує постійної присутності оператора. Її максимальна потужність складає двісті кубічних метрів за добу.

«Проєкт фінансувався за грантові кошти від Інвестиційної платформи сусідства ЄС та кредиту ЄБРР, — додає Олександр Симчишин. — Загальна вартість робіт 2,4 мільйона євро, з них вартість станції — майже 800 тисяч євро. Саме за грантові кошти, а це 34 мільйони гривень, було оплачено саму станцію очищення фільтрату. До робіт залучили місцевого підрядника, який сплатив податки у бюджет громади, виплатив зарплату працівникам, тут же купив усі будматеріали».

Технічний нагляд здійснювала французька компанія Egis, яка є консультантом усього проєкту «Модернізація інфраструктури твердих побутових відходів у м. Хмельницькому».

За контрактом перші два роки станцією очищення фільтрату оперує підрядник UAB “Arionex LT”, на нього й покладаються усі супутні витрати, пов’язані з її роботою.

Це черговий крок у сміттєпереробці. Хоча головною метою для хмельницької влади є сміттєпереробний завод, на заваді будівництва якого стала велика війна.

Жанна Бойчук