На Хмельниччині зняли унікальну документальну стрічку про діяльність ОУН-УПА на Поділлі

У Хмельницькому кінотеатрі “WoodMall Cinema” відбулась Прем’єра документальної стрічки “Провідник “Волох”. З історії боротьби ОУН-УПА на Поділлі”, яка розповідає про діяльність ОУН-УПА на теренах нашого краю, зокрема про легендарного 33-річного Петра Щербатого (“Волоха”) — керівника Дунаєвецького надрайонного проводу ОУН.

Створили фільм Хмельницький обласний літературний музей спільно з туристсько-краєзнавчим центром управління культури і туризму Дунаєвецької міської ради. Прем’єрний показ відбувся за сприяння департаменту культури і туризму Хмельницької міської ради. Це перша кінострічка про долю і боротьбу повстанців на теперішній Дунаєвеччині. Зеленче, Нестерівці, Косилів інші села цього регіону, межові з ними населені пункти Тернопільщини були в 1940- 1950-х роках центром діяльності повстанців ОУН-УПА. Ці села й навколишні ліси стали знімальним майданчиком для аматорського фільму, в якому вперше відтворено фрагменти подій понад сімдесятирічної давнини.

Автор сценарію і режисер-постановник — Василь Горбатюк, автор двох документально-художніх романів про діяльність ОУН-УПА на Поділлі, голова Хмельницької обласної організації НСПУ, директор обласного літературного музею, продюсер Ігор Хитрюк, керівник туристського-краєзнавчого центру управління культури і туризму Дунаєвецької міської ради, оператор і режисер монтажу— тележурналіст Андрій Грищук. Музику до стрічки написав хмельницький композитор Іван Пустовий, а в ролі повстанців і їх помічників знімалися мешканці та учні з Дунаєвець та сіл району.

Допрем’єрні зйомки тривали понад 8 місяців. Фільм створено за благодійні пожертви, його бюджет у межах 25 тисяч гривень. “Ми не мали ніякого фінансування на зйомки. Нам допомогли в цьому місцеві підприємці, мешканці, родичі повстанців. Збиралися по 500, по тисячі, по кілька тисяч гривень”, — розповідав під час презентації Василь Горбатюк. Документальну частину фільму створено на основі архівних матеріалів, які за кадром озвучує автор сценарію, а також за спогадами родичів і земляків Петра Щербатого. В ігрових сценах, де відтворювались події минулого, акторами були винятково аматори — мешканці Дунаєвецької громади.

Збором реквізиту займався Ігор Хитрюк. “Потрібні чоботи, черевики кирзові, берці старого зразка, куфайки, ватні військові штани, галіфе, шапки вушанки, каракулеві шапки, бушлати, кожухи. Після закінчення зйомок зобов’язуюсь повернути власникам”, — писав він у соцмережах. У фільмі, справді, доба 1940-1950-х виглядала переконливо. Для нинішнього покоління українців, які боряться за українську свободу проти московського окупанта, зображені давні події стали близькими і зрозумілими: адже ворог у нас той же, гасла наші ті ж, з якими йшли на бій і на вірну смерть герої ОУНУПА в минулому столітті. Втім досі події, боротьба підпільних груп ОУН-УПА, які тривалий час діяли на теренах Поділля, і долі легендарних провідників залишаються маловідомими для широкого загалу. А старше покоління змушене було виростати в срср на московській псевдоісторії, де герої визвольної війни трактувались зрадниками, а слова “бандерівець” та “оунівець” були ледь не лайливими. Тепер усім остаточно зрозуміло, наскільки важливо знати і пам’ятати свою, правдиву історію, аби не виростати на смітнику московської брехні і не отруювати нею власні душі.

За цю нелегку працю письменник Василь Горбатюк взявся ще на початку 2000-х, коли почав детально вивчати історію боротьби ОУНУПА на Поділлі і фіксувати в публіцистичних нарисах, документальних романах і повістях. Одна з сторінок роману “За тебе, свята Україно!” (2012) саме й присвячена Петру Щербатому, який діяв під псевдо “Тиміш” і “Волох”. А на Дунаєвеччині діяльність повстанців уже тривалий час досліджує Ігор Хитрюк, він же розробив туристсько-краєзнавчі маршрути “Шляхами ОУН-УПА”. Так і з’явився спільний задум у 2022 році зняти фільм про героїв, про Петра Щербатого: адже історії повстанців продовжили сотні тисяч нинішніх українців, які стали добровольцями і взяли до рук зброю у 2014- ому, у 2022-ому. До речі, вже в час повномасштабного вторгнення, у 2022 році на фронті загинув нинішній юний родич “Волоха”…

Петро Щербатий народився 1913 року в Заміхові Новоушицького району, до війни працював учителем української мови й літератури у школі села Зеленче. Коли почалася Друга світова війна, налагодив зв’язки з підпільниками ОУН. Згодом став надрайонним провідником Дунаєвецького проводу. Мав свій бойовий відділ із сотнями бійців. Коли прийшла червона армія, боротьба продовжилась вже проти московського режиму. Його відділ діяв на Дунаєвеччині і прилеглих регіонах. А також мав тісні зв’язки із Тернопіллям. На початку 1945 року на цю територію було надіслано частину колишнього партизанського з’єднання Сидора Ковпака. І саме від рук ковпаківців загинув “Волох” з побратимами 14 лютого 1945 року на Тернопільщині, поблизу села Іванків Скала-Подільського району. Нині там могили провідника і його побратимів, за якими доглядають місцеві мешканці. Хоча стрічка — аматорська і триває всього 30 хвилин, вона залишає надзвичайно глибокі враження: адже реальні події відтворені в реальному середовищі: цими вулицями, стежками ходили герої оунівці, можливо, шуміли ті ж дерева, ті ж яруги лісові пам’ятають давні бої… А молодих підпільників-бійців грають у фільмі земляки, нащадки борців за вільну Україну. Головного героя, “Волоха” зіграв Ігор Хитрюк, зовнішність якого майже співпадає з обличчям реального прототипа на збережених архівних фото. Роль дружини Петра Щербатого виконала дружина Ігоря Хитрюка. Одна з акторок-родичок у третьому поколінні провідника — Лідія Боднарчук. “Я від свого батька й від своїх родичів була проінформована, наскільки їм в той час було важко. Важко боротися з цією Московією, — сказала пані Лілія. — Під час зйомок намагалась зрозуміти свою героїню, Олександру, що допомагала повстанцям”. Разом із чоловіком, Михайлом, вони зіграли подружжя підпільників Шмирків. Акторка Олена Брилінська зіграла зв’язкову, що приносила провізію на місця привалу повстанців. Її бабуся, каже, була зв’язковою УПА. Одна з останніх сцен документального фільму “Провідник “Волох” знімалась у лісі, неподалік станції Нестерівці на Дунаєвеччині. Саме тут, за архівними даними, ховались бійці УПА. Така достовірність місць зйомок, живі спогади мешканців, величезне бажання акторів і знімальної групи зробити стрічку не лише достовірною, а й захоплюючою, емоційною, переконує, що слово “аматорський” має інший, а не оціночний зміст. Його сенс — величезна праця, в яку вкладена любов і обов’язок пам’ятати, що герої — це не якісь абстрактні велети духу, а реальні люди, дієві патріоти, які завжди жили і живуть поміж нами і цементують націю. Навіть ціною власного життя. Бо така ціна свободи і гідності. Наступний показ відбудеться в Дунаївцях, далі документальний фільм надійде в широкий прокат.

Тетяна Слободянюк