Народжені з глини: в Хмельницькому вперше відкрилась виставка витворів місцевих гончарів і керамістів
В обласному науково-методичному центрі культури і мистецтв відкрито виставку “Гончарський світ”, яка вперше зібрала під одним дахом витвори 10 майстрів гончарства і кераміки з Хмельницького та області.
Гончарство, яке традиційно культивувалось на наших землях від доби Трипілля, і тривалий час залишалось центром цього ремесла в Європі, зазнало глибокої кризи в середині 1990-х, коли почали масово закриватись гончарні промисли та підприємства з виробництва кераміки, а наш ринок та прилавки магазинів заполонили аналогічні вироби з всюдисущого Китаю. Хоча фаянсові, порцелянові, майолікові заводи існували майже в кожній області. Відомими осередками гончарного виробництва на Хмельниччині були Смотрич, Адамівка, Меджибіж, Сатанів та Кам’янець-Подільський.
“Не можна проминути незвичайну пропорційність і викінченість форми, що спромоглися витворити її подільські гончарі, перетворивши звичайнісіньке кухонне начиння на художню річ, — писала у 1920-х етнографиня Марія Фріде. — Саме на Поділлі селянин прагне внести яскравий образотворчий момент у все своє повсякденне життя”. Та й за радянських часів гончарство, як національна культурна спадщина України, зазнавало гонінь, а згодом й занепаду. Не поліпшилась ситуація і з початком незалежності. І коли вже на початку 2000-х дійшло до того, що й вітчизняну макітру ніде було купити, Україна почала потроху виходити із “глиняної” летаргії, і вже сучасні гончарі та керамісти розпочали відроджувати давні традиції. Щоправда, досі масового гончарного виробництва поки що не існує, а глиняні метаморфози підвладні лише рукам і таланту майстрів.
“Був на Хмельниччині період, коли гончарів майже не лишилося, — розповіла на відкритті виставки Таїсія Стан, керівниця народної художньої студії “Рукотвори”. — А через деякий час гончарство у нас в області почали відроджувати нові майстри та керамісти. І зараз на Хмельниччині працює до 20 майстрів. Тому ми вирішили їх підтримати та зробити таку виставку-презентацію”.
Як розповідають організатори, вдалося запросити тільки половину умільців, бо є ті, хто виїхав з України, інші знаходяться в лавах ЗСУ, як от гончар Микола Величко, нині воїн ЗСУ.
У виставковому розмаїтті не лише традиційні керамічні тарелі, кухлі та інші ужиткові предмети кухонного побуту, а й інтер’єрні прикраси, іграшки та сувеніри. Частина робіт презентує традиційне гончарство, але більшість — авторські вироби, в яких використані сучасні технології, дизайн та стилістика. Та всіх їх об’єднує теплота, позитив, властиві глині, яку називають матеріалом богів: адже перші людські фігурки, за легендою, Господь сотворив саме з глини. Керамістка, викладачка Хмельницької школи мистецтв “Райдуга” Наталія Філіпович захистила диплом з гончарства, а з роками захопилась й керамікою. Гончарне коло, перевтілення шматка глини під руками — це для неї не просто улюблене середовище, а медитація, арттерапія. Тому й майстер-класи нині влаштовує для дорослих і дітей, бо глина, каже, вбирає весь негатив. “Гончарне коло, коли крутиться, це вже терапія: ці круги під руками тебе зачаровують. Ти звільняєш розум від поганих думок, налаштовуєшся на зовсім інший вимір. Це, до речі, не тільки моя особиста думка, а й всіх моїх учнів. А ще глина, як природний матеріал, дуже добре “заземлює” людину. Це не просто “кусень якогось болота”, він “живий” та допомагає збалансовувати енергію”, — розповіла пані Наталя.
Валерій Дорогань працює в авторському силі, презентованому в естетиці японської кераміки — вабі-сабі. На перший погляд, цей посуд простий, виготовлений з глини природних кольорів, а їх немало: чорний, червоний, сіруватий, зеленуватий, коричневий, білий тощо. Такі чаші максимально прості за дизайном, часто асиметричні, мають нерівні стінки чи краї, але водночас вони ідеально підходять для людських долонь, не обпікають шкіру і довго тримають тепло.
Ось такий він, сучасний гончарський всесвіт: тут і Україна, і далекий світ, але створений умілими руками наших умільців. Відвідати виставку-презентацію всі охочі зможуть до 8 червня і навіть придбати витвори майстрів.
