Побороти тривожний стан

Які у вас стосунки з сімейним лікарем? Щирі й довірливі? І лікар для вас — авторитетний порадник? Тоді вам однозначно пощастило, адже всі проблеми зі здоров’ям ви маєте вирішувати саме з ним. Особливо багато це важить нині, коли проблем тих щораз більше та більше.
Щойно минула зима, коли найбільше нас атакують простуди й віруси. Тепер почалася весна. Щоправда, лишень на календарі. Бо погода, хоч і тепла, однак все ще примхлива. То сонце, то холод, то вітер. Саме міжсезоння провокує загострення хронічних хвороб. Коли ж іще додаються інші фактори, приміром, постійні стреси, то ми справді почуваємося кепсько. Чи можемо цьому хоч якось зарадити? Про це, власне, й ведемо розмову з лікарем загальної практики сімейної медицини амбулаторії загальної практики сімейної медицини №13 КП “Хмельницький ПМСД №2” Оксаною КАМІНСЬКОЮ.

— Оксано Василівно, з якими скаргами пацієнти звертаються найчастіше? Які хвороби дошкуляють найбільше?
— Цієї зими багато людей перехворіло грипом. Також дуже багато хворіли COVID-19, іншими вірусними захворюваннями. Нині ці хвороби, природно, пішли на спад. Проте загалом скарг не стало менше. Зокрема, значно побільшало звернень з приводу підвищення артеріального тиску. Зрештою, це очікувано, адже така ситуація закономірна для міжсезоння.

— Значить, особливо страждають гіпертоніки?
— Не зовсім так. Гіпертоніки, скажімо так, “з досвідом” постійно вживають ліки (у кожного своя схема), тому в них рідко трапляється значне погіршення стану. Навіть під час магнітних бур, хоча абсолютно всі вони метеозалежні. Тому я завжди наголошую своїм хворим, що необхідно регулярно вживати приписані ліки. Адже варто лише день чи два пропустити, і може статися гіпертонічний криз. Влітку багато хворих практично “сходять” з препаратів, бо їм, так би мовити, стає добре. Але це в жодному випадку не можна робити, треба триматися хоча б мінімальної дози. Тому я раджу поділити свою таблетку, приміром, на чотири частинки, і вживати підтримуючу дозу. Певна концентрація препарату повинна зберігатися у крові. Адже влітку, як вони кажуть, їм було добре, але настає осінь, і тиск одразу стрибає до 200! Ось тоді треба починати практично все спочатку, нарощувати дозу, щоб досягти результату, з яким хворим комфортно.

— Оксано Василівно, чи можемо говорити, що гіпертонія нині значно “помолодшала”?
— Не можемо, а мусимо! Адже відповідно “помолодшали” й інсульти, інфаркти. Не так давно, приміром, стався обширний інфаркт у 47-річного чоловіка. І своїм порятунком він завдячує винятково дружині, яка відразу ж викликала “швидку”. До речі, тиск в пацієнта був нормальним. Просто тиснуло в області серця, віддавало в руку. Саме тому треба бути особливо пильними до усіх незвичних симптомів й одразу звертатися за медичною допомогою.

— А якою повинна бути профілактика тієї ж гіпертонії, та й інших хвороб?
— Про здоровий спосіб життя знають усі. Але не всі його дотримуються. Тому якщо вам сорок років і більше, необхідно проходити щорічні профілактичні огляди. Прийдіть до свого сімейного лікаря, навіть якщо вас нічого не турбує. Ми зробимо безкоштовно загальний аналіз крові, сечі, кардіограму. Жінки можуть зробити безкоштовно мамографію тощо. Не лінуйтеся, не відкладайте на потім. Хвороби підступні, часто маскуються. Та й нині вони стали дещо іншими, ніж були до епідемії коронавірусу. Тому пильнуйте!

— Чи є якась вікова межа для артеріального тиску? Мовляв, чим старша людина, тим нормільніший для неї високий тиск?
— Ні, ніколи не буває тиску за віком! Є чітко визначена верхня межа 130/80. Вище цих показників він бути не повинен. Тому ніколи не кажіть, що для вас, 60-річного, верхній тиск 150 — нормально. Він для вас так само високий, як і для 40-річного. Людина може ходити тривало з підвищеним тиском і не відчувати. Не чекайте, поки тиск підстрибне до 170. Вам давно час іти до лікаря.
І ще важливо: не можна різко збивати тиск. Ну от, з 170 відразу до 130. Усе треба робити плавно. Чим м’якше, чим плавніше, тим менше вірогідність, що трапиться інсульт чи інфаркт.

— Нині, під час війни, люди перебувають в особливо тривожному стані. Це, певно, теж впливає на стан здоров’я?
— Так, дуже важкий нині час. Люди постійно в стресовому стані. І це викликає загострення давніх хвороб.
Наприклад, у пацієнта був вузол на щитоподібній залозі. З початку війни він збільшився у два рази, і людина вже починає задихатися.
Люди страждають від підвищеного артеріального тиску, не сплять ночами, бояться повітряних тривог, зазнають панічних атак. З’являється дуже багато психічних розладів, які раніше не були так яскраво виражені. Таких пацієнтів я відразу скеровую до психотерапевта. Не треба боятися йти до спеціаліста. Якщо звернутися вчасно, то за півроку можна впоратися з проблемою. Якщо ж тих самих півроку ходити й чекати, то для успішного результату уже потрібно 2-3 роки. До речі, процес стає хронічним уже за три місяці. Тому не доводьте себе до краю. Якщо довгий період не можете спати вночі, не можете позбутися тривожності чи паніки, треба звернутися за допомогою.

— А чи можливо самостійно, на перших порах, налагодити свій сон?
— Можна спробувати. Не забудьте, що існує гігієна сну. Тобто за годину до сну — ніякого негативу, ніяких телевізійних новин. Найголовніше — позитивні емоції. Звичайно, їх зараз знайти практично ніде. Але намагайтеся дбати про себе, бо з часом безсоння зробить ваше життя нестерпним. І кому від цього краще буде?

— І все ж при проблемах зі здоров’ям пацієнт повинен звертатися до свого сімейного лікаря, щоб саме за його кваліфікованими порадами підтримувати своє здоров’я.
— Звісно, що так. Тому наголошую: не займайтеся самолікуванням! Будьте до себе уважними. У виграші будуть усі.

— Дякую за розмову.
Тетяна Кірик