Прощаємось з героями і множимо лють до ворога
Немає меж стійкості і хоробрості наших захисників, які вже місяць по усіх бойових напрямках знищують ненависного окупанта, героїчно захищають наші міста і села, захищають кожного з нас, і наша любов і вдячність безмірні, як і беззупинна наша молитва за всіх героїв, які вже стали найбільшим жахом для кожного московського виродка, що ступив на нашу священну землю. Тисячі і тисячі орків вже поплатились за свої звірства власним безславним життям, але, на жаль, ціна української свободи також висока. Ми прощаємося з нашими героями, і невгамовний біль за втрату кожного з них гартує нашу сталеву лють до ворога.
17 березня у Хмельницькому попрощалися із 54-річним майором ЗСУ Олександром Іліницьким. Він загинув у боях на Миколаївщині 13 березня. “Олександр Володимирович загинув героїчно, і ми, хмельничани, повинні пам’ятати, що він загинув заради України, заради кожного з нас. Ми вже провели в останню путь дев’ять хмельничан. Це все люди, які жили разом із нами, ходили з нами по одних вулицях, і ми їм надзвичайно вдячні за те, що вони дали нам шанс на українське майбутнє”, — зазначив міський голова Олександр Симчишин.
18 березня хмельничани провели в останню земну дорогу 25-річного офіцера Сил спеціальних операцій ЗСУ Максима Вечірка, який загинув 16 березня внаслідок ракетного удару російських терористів по Житомирщині.
21 березня містяни прощалися з двома героями хмельничанами. Олексій Могилевський загинув наступного дня після свого дня народження. 13 березня йому виповнилося 25 років. Служив у 30-ій окремій механізованій бригаді, був старшим механіком-водієм взводу механізованої роти.
Борис Танащук, помічник командної машини, загинув 7 березня на Житомирщині. Служив у 10-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді. Наших героїв, які вічно триматимуть рідне українське небо, поховали на Алеї Слави у Хмельницькому. Найбільше полеглих захисників із Хмельницького та Старокостянтинова. За час повномасштабного вторгнення Росії, від 25 лютого, загинув 41 мешканець Хмельниччини. Середній вік наших загиблих героїв — 30 років. Це — розквіт, це — опора і гордість родини. Скорботний мартиролог вічної слави нашої області і міста відкрили також зовсім юні наші бійці, які віддали життя за Україну вже після першої доби війни. Це — хмельничани Дмитро Цвігун, 20 років, який загинув у Херсонській області 26 лютого, та 18-річний Ігор Драч, життя якого обірвалося також на Херсонщині 26 лютого. Серце обливається кров’ю, коли думаєш про ці молоді, яскраві, сповнені сили життя, про українську молодечу енергію, яку невпинно забирає війна, нав’язана ненависним окупантом. Війна, яка вже триває 8 років. Війна, в якій на Донбасі лише на кінець 2021 — початок 2022 року жертвами стали понад 3600 українських військових, цвіту нашої нації. Та, незважаючи на постійний душевний біль від того, що коїть ненависний ворог на нашій землі, українці не відають страху. Лише лють і гнів, і бажання помсти за наших вічних героїв