Реальна історія, написана кров’ю

До Революції Гідності 2013-2014 років фразу “уроки історії” чимало наших співвітчизників сприймали, як довгу вервицю революцій, воєн, зрад, спокут, помилок попередників і здобуття своїх власних. Реальністю ця фраза почала ставати від подій 21 листопада, після ганебного демаршу Януковича, який не підписав у Вільнюсі Угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі з Європейським Союзом. Всі “плани” недолугого московського холуя перекреслив Майдан: буремний, гнівний, з заревами пожеж, трагедією втрат і величчю самопожертви Небесної Сотні. Майдан став точкою неповернення, яку поставив народ. Якби не було Майдану, Революції Гідності, хтозна, чи не опинилася б Україна в остаточному павутинні москви, з якого годі вибратись? Історичну місію Майдану, як початку нашого остаточного визволення — болючого, небаченого за масштабами нинішніх руйнувань і смертей, визначила повномасштабна війна, яку нині ми всією нацією, об’єднавшись, ведемо проти росії. І наша місія — не просто захистити рідну землю, визволити її від ворога, а й покінчити з цим кривавим злом, щоб не передати у спадок дітям і внукам старе ярмо, яке понад 400 років не давало нам жити, дихати, бути повноцінною, сильною нацією.

Третій рік, понад 1000 днів повномасштабної війни, після десяти років подій Революції Гідності, умістив стільки подій, які, здавалося б, віддалили біль Майдану. Ця велика біда торкнулася кожного. Але війна остаточно визволила нашу лють до раші, визволила гідність за Україну, яка не здригнулася і не здригається під смертельною зливою ракет, бомб, шахедів та іншої нечисті. Але майданівці були першими. І першими добровільно рушали у гарячі точки і в 2014-ому, і в 2022-ому.

Алея Героїв Небесної Сотні і російсько-української війни на Проскурівській — це наше постійне свідчення, що Хмельницький також має власну революційну історію: від нашого засніженого Майдану до закривавленого Київського. І в пантеоні героїв Небесної Сотні є хмельничани, чиїми іменами тепер названі міські вулиці. З часів Революції Гідності наш майдан Незалежності остаточно перестав бути територією чиновників, влади, територією держустанов, як це було до того. Центром нашого майдану, який, як і в Києві, спочатку був Євромайданом, стала “Віра. Надія. Любов”, зусібіч прикрашена прапорами та плакатами, а підніжжя монументальної композиції перетворилося на трибуну, з якої виголошувались революційні промови та заклики. Майдан Незалежності став серцем Хмельницького, і нарешті виправдав свою історичну назву: майдан — це місце народного віче.

Тетяна Слободянюк