У Хмельницькому пункти незламності не переповнені, але й не стоять порожніми

Ще в кінці листопада  українців повідомили, що у зв’язку з тим, що терористична росія намагається знищити ракетним  «дощем» нашу енергетичну інфраструктуру,  по всій країні рятувальники і місцева влада розгортають мобільні і стаціонарні пункти незламності. Нині вони – вже звична річ в кожному нашому мікрорайоні.

Чесно кажучи, така пафосна назва пунктів обігріву попервах дещо дивувала, але словосполучення «пункт незламності» швидко  вписалося у наш воєнний побут. Фактично, кожна квартира, точніше, кожна кухня із  вогниками газової плити – це наші особисті пункти незламності. Врешті, ми й самі – люди-символи  незламності, і  в кожного вже є заготовлені запаси води, їжі,  ліхтариків, батарейок світлодіодних світильників та інших  енергетичних застосунків,теплого одягу. І цю зиму  українці, звісно, переживуть на зло темним за своєю суттю оркам,    і  впевненості кожному з нас додаютьлють і  зневага до ницого ворога, який ніколи не доб’ється від нас того, що він найбільше бажає – страху і зневіри.

Коли я ввечері зазирнула до пункту незламності, розгорнутого  працівниками ДСНС біля ТЦ «Агора», що в мікрорайоні Озерна,на Старокостянтинівському шосе,2/2, чомусь очікувала побачити  всередині намету втомлених квартирним  холодом і темрявою людей, які вирішили погрітися в теплому просторому  наметі, де постійно ще й  горить світло.  Однак реально побачене швидше нагадувало студентську аудиторію чи  бізнесовий офіс: понад два десятки молодих людей сиділи за столами, зосереджено вдивлячись в екрани ноутбуків, працювали , користуючись тим,   що тут «зловили» вай-фай. Студентка-переселенка з Сумщини Дарина також готується до занять, вона навчається на українському філфаці Сумського університету і каже, що  намагається ретельно готуватись  і не пропускати ні лекцій, ні семінарів. Коли в оселі, яку винаймає з нареченим, немає світла, йдуть сюди, у пункт незламності. Валерій, працівник юридичної кампанії, також  уже кілька разів навідувався працювати до намету рятувальників.

Крім тих, хто прийшов працювати за комп’ютерами і зарядити гаджети, у вечірньому наметі перебувало й кілька матусь з дітьми:  останні із задоволенням крутились біля  столу рятувальників, де були електрочайники, коробки чаю і кави, цукру, печива.  Дітлахам було швидше  цікаво у цьому  комфортному і яскравоосвітленому шатрі, поки мами  очікували, коли зарядяться телефони та планшети. Крім столів і стільців для роботи, у наметі й кілька розкладайок з новісінькими матрацами та пледами. Хоча, здається, укриватись не було потреби,температура  перевищувала 20 градусів. До речі, рятувальники , на ваше прохання,  не лише безкоштовно пригостять гарячим чаєм і  кавою: якщо у вас є принесена з собою їжа – її можна розігріти у мікрохвильовці.

Мобільний зв’язок, постійна  електроенергія, більше десятка  подовжувачів з кількома  гніздами розеток  – для одночасної підзарядки великої кількості гаджетів, нові зручні меблі,  підлоговий настил,  зверху встелений ще й теплим килимовим покриттями – тут, справді, комфортно і є бажання перебувати тривалий час. Обмежень щодо перебування немає,однак слід враховувати комендантську годину. Нагадаємо, вона у Хмельницькому й області починається з 00:00 і триває до 05:00.

У наметі  цілодобово чергують два працівники ДСНС. Як розповів начальник караулу підрозділу рятувальників  Андрій Шеремета, протягом дня  сюди навідуються, в середньому,  до сотні людей. В основному,  щоб зарядити гаджети. Але коли в квартирах було тривалий час зимно, приходили й просто погрітися. На Озерній,  якою пишаються її мешканці, тому що вона наймолодша з-поміж міських мікрорайонів і по сучасному  забудована, всі новобудови – з індивідуальним опаленням. Дуже зручно, коли квартиру можеш зігрівати, коли забажаєш, хоч посеред літа. Проте взимку,  коли відключають світло: за графіком, чи в аварійному режимі, вода в кранах, і батареї опалення відразу стають холодними. Озерна належить до «спальних» мікрорайонів, критична інфраструктура тут практично відсутня, то й світла немає подовгу. Останнього тижня електроенергії в мікрорайоні не було14 і більше  годин на добу, то й температурний стовпчик у квартирах завмирав на позначці плюс 11. А на Озерній, зазначимо,  мешкає понад 60 тисяч хмельничан (плюс додалося кілька десятків тисяч переселенців). Тому в  холодні вечори до пункту незламності  приходили   матусі та бабусі з дітьми  грітися. І саме  тому цей намет «перекочував» до «Агори», в центр мікрорайону, з провулку Човникового, що  на міській набережній, досить безлюдній в цей час.  Як зазначив черговий рятувальник, у разі потреби всередині  може одночасно перебувати  понад 100 людей. Ще два такі намети ДСНС розміщені на північній околиці Озерної та в середмісті, біля кінотеатру ім. Шевченка.

Щоб швидко, за 10-15 хв. намет нагрівся, працюють теплові гармати, постійно дає струм потужний генератор, вікна і стінові шви надійно ущільнені  від проникнення холоду.

Втім, у Хмельницькому розгорнули пункти незламності не лише працівники ДСНС. Зусиллями міської вдали обладнані стаціонарні пункти незламності (обігріву). У них містяни можутьтакож зігріватися і користуватись інтернетом, заряджати гаджети, випити гарячого чаю та кави. Для цього  підготували  11 стаціонарних пунктів обігріву, переважно, в приміщеннях управляючих муніципальних компаній. Як розповів заступник міського голови, директор департаменту інфраструктури Василь Новачок, такі пункти  працюватимуть  і в приміщеннях навчальних закладів. Їх  усіх двадцять. Їхні адреси є на сайті міської ради. «Це зовсім іншого рівня пункти, вони будуть працювати  в тому випадку, якщо протягом доби в місті не буде тепла. Ще інші  пункти обігріву – це школи й садочки, які розміщені безпосередньо навколо котелень, які мають твердопаливні котли. До тих котлів  поставлені генератори, які заживлять потужні насоси»,  – каже посадовець. Ці пункти працюватимуть в разі потреби щодня і у вихідні також.

Російський  енергетичний терор у соцмережах вже охрестили холодомором, тобто ще одним різновидом геноциду –  головної  зброї для знищення українців, як нації, і України, як держави. Але наші закляті вороги навіть й гадки не мали, що ми –  нація  незламних. Що у відповідь на перебиті лінії електромереж країна наповниться  генераторами з усього світу, а самі українці масово почнуть майструвати буржуйки та печі, напинатимуть шатра обігріву і майструючи окопні свічки для наших воїнів.

Пригадуєте  стару дитячу російську казку «Морозко»? У ній дід мороз, навіщось доводить бідолашну сирітку майже до повного  задубіння,  лукаво перепитуючи: «А чи не холодно тобі, красуне?» «Ні», –   відповідала та щоразу. У  мене, малої, стискалося серце від жалю до сирітки,  а мороз так і залишився в пам’яті  бородатим лихим стариганом. Так і ми нині наперекір  усій  російській люті і ненависті до нас,  вільних і незнищенних, вчимося долати рашистського «діда мороза»  нашою незламністю і гідністю. І якщо нас чекає лише сувора зима, то орків, безперечно, пекло людського   прокляття.

Тетяна Слободянюк