“Україна — це Ми”: феномен дитячого волонтерства
102 історії про юних волонтерів Хмельниччини та заклади освіти, які долучаються до активної допомоги військовослужбовцям, увійшли до другого тому інформаційно-довідкового видання “Україна — це Ми”. Ініціювали та видали вже другий збірник у Державному архіві Хмельницької області, а презентували в обласній науковій бібліотеці.
Формують ці книги-літописи про нескорений дух українців із колекції документів дитячого волонтерського руху, зібраних в обласному архіві. “Робота з документами доволі кропітка, — розповіла в сюжеті МТРК “Місто” директорка Держархіву Хмельницької області Катерина Бурдуваліс. — З допомогою експертної комісії потрібно було долучити до фінального архівного фонду оригінальні документи, які відображали б феномен дитячого волонтерства. І, працюючи з героями, нашим працівникам важливо було знайти індивідуальний підхід до кожної дитини. Робота не легка, але настільки приємна, надихаюча, що відділи формування національного архівного фонду, діловодства і відділ публікаційної діяльності активно долучились до цієї праці, і от маємо чудовий результат”.
Хто ж герої хмельницької книги “Україна — це Ми”? Декотрі з них стали гостями бібліотечної вітальні у день презентації видання.
На п’ятий день повномасштабного вторгнення хмельницька школярка Алла Радецька разом із сім’єю почали виготовляти окопні свічки. І невдовзі стали досвідченими свічкарями. Влітку шукають та заготовляють віск і парафін, збирають металеві та скляні ємкості для майбутніх окопних “світильників” та роблять заготовки з картону. “Ми дуже хочемо, щоб швидше була перемога, тому вирішили допомагати нашим захисникам, — каже школярка. — І чим більше нам допомагатимуть, тим більше свічок зможемо відправити на фронт”. Алла каже, що почувається дуже щасливою, коли бійці пишуть їй і дякують за бліндажне тепло свічок і її щирого сердечка. Це найбільше мотивує займатись волонтерством і надалі.
А ось колективний герой архівної книги — хмельницький дитячий гурт “Коляднички-мандрівнички”, однією із засновниць котрого стала Анна Стебло. “Миз родиною готувались до Різдва, а з друзями до колядування, — розповідає юна волонтерка з Хмельницького. — Зібрали гурт і пішли в народ, як кажуть. Ми й не очікували такого результату: наколядували досить вагому суму і вирішили віддати її військовим”. Ганнуся допомагає батькам-волонтерам ще з 2014 року. Нині з друзями та учасниками співочого гурту відвідують військовослужбовців у шпиталях та лікарнях, підтримують їх, приносять необхідні речі, смаколики. “В першу чергу, мене надихають наші військові, — каже Аннина подружка, волонтерка Анна Вітушинська. — Вважаю своїм обов’язком допомагати їм. Також прикладом є мої батьки, які допомагають війську ще з 2014 року. Зараз тато на фронті, і перед ним я також відчуваю обов’язок і величезну вдячність йому і побратимам”.
Ця вже друга книга, як і перша, видана у 2023 році, побачила світ за кошти меценатів. “Із початком великої війни Держархів області, як і всі архівні установи нашої країни, отримав від голови Державної архівної служби України Анатолія Хромова, дуже важливе доручення — робити ініціативні документи подій воєнного стану. І нинішнє видання є певним проміжним підсумком, аби засвідчити і показати, наскільки український народ, українські діти є патріотично свідомими і активними , наскільки важливо для них бути незалежними і жити у вільній державі”, — зазначила керівниця архівної установи. Третій том видання “Україна — це Ми”, за словами Катерини Бурдуваліс, вийде влітку 2025 року. Й упорядники-архівісти запрошують юних волонтерів приєднуватися до спільної корисної справи.
Нагадаємо, проєкт “Україна — це Ми!” започаткований Державним архівом Хмельницької області у грудні 2022 року. Мета: створити зібрання документів, світлин та інших свідчень, які розповідають про юних земляків, котрі пліч-о-пліч з дорослими долучилися до українського волонтерського руху, який у період війни набув безпрецедентного розмаху та викликав подив та захоплення в усьому світі своєю масовістю та активністю.
Тетяна Руса