Валізи, кохання, авантюри
На завершення 93-го сезону колектив обласного музично-драматичного театру ім. М.Старицького підготував іскрометну прем’єру — комедійну виставу “Оскар, або Скажена авантюра” за п’єсою французького драматурга Клода Маньє в постановці режисера Дмитра Гусакова (художниця Олена Янчук, балетмейстер Юрій Саввон). У виставі є все: комедія через фарс, гротеск, абсурд, є й трагікомедія маленької людини.
Чи актуальні, доречні нині, коли країна задихається в лютій війні, комедійні вистави? Чи не є вони дисонансом з “театром часів повітряних тривог”, як назвав його відомий актор і режисер Анатолій Хостікоєв, з душевними переживаннями, спроєктованими нашими реаліями сьогодення? Втім вщерть заповнена глядацька зала драмтеатру переконала, що якісна комедія, без дешевого перегравання, без нав’язаних “зубоскальних” сцен, стовідсоткова самовіддача акторів і бездоганна режисура — це свято для шанувальника театру, який приходить у храм мистецтва не лише за хвацько закрученим сюжетом, а такою ж мірою, якщо не більше, за добротною постановкою і такою ж акторською грою. То відповідь очевидна: комедія актуальна. Вистава “Оскар, або Скажена авантюра” переконала, що комедія, як і трагедія, може дарувати катарсис — очищення. А це означає, що людям, які перебувають у перманентному стресі та психологічному затискові, продиктованому реаліями війни, конче необхідно поправляти своє ментальне здоров’я сміхом, так само, як і “очищувальними сльозами”. Комедії потрібні й затребувані військовими, коли вони перебувають на ротації або реабілітації після важких поранень. Навіть більше, вони навіть просять щось комедійне, легке для сприйняття, розряджувальне. І, на підтвердження, в глядацькій залі були й військовослужбовці. До того ж режисер вистави Дмитро Гусаков розуміється на емоціях військовиків, адже сам ветеран.
Отож чим вдалося колективу вистави завоювати стовідсоткову симпатію глядачів? По-перше, поєднанням шаленого ритму акторської гри і каскадом неймовірних подій. По-друге, вигадливим наповненням кожного сценічного образу, кожної мізансцени: здається, у виставі й немає другорядних персонажів. По-третє, французька комедія — річ безпрограшна. “Французи — це завжди якась легкість, завжди безпосередність. І цікаве, і легке, і еротичне, і пов’язане, однозначно, з чоловіком і жінкою. Все це компоненти, які, як нам здається, важливі людям, щоб просто відпочити. Всі персонажі хочуть бути щасливими, досягти якогось свого щастя, і в них це не виходить. У цьому комізм. Однак ми бачимо, що врешті-решт життя розставляє все по своїх місцях”, — розповідав напередодні прем’єри Дмитро Гусаков.
Сюжет закручений довкола плутанини з одруженнями і з двома валізами, в одній із яких солідна сума грошей та коштовності, а в іншій — речі та нижня білизна служниці… Звісно, починається і плутанина, і хитрощі, і авантюри, множачи пікантні подробиці, до неймовірних, з життя кожного персонажа. Отож “мильний” магнат Барньє (актор Анатолій Остапенко) спокійно спав вдома, ще не уявляючи, наскільки неспокійним виявиться день… Непроханий гість Крістіан Мартен (актор Василь Шпунт) не тільки вимагає збільшити йому зарплату і підвищення в кар’єрі, а й просить руки та серця господаревої доньки Колетт. А “пустунка” Колетт (акторка Наталя Цимбаліста) так хоче дорослої свободи, що приголомшує новиною, нібито… чекає на дитину. Але не від Мартена, а від Оскара, колишнього водія. Цьому нехитрому трюку її навчила кмітлива служниця Бернадетт (акторка Альона Волкова). Зваблива кішечка- дружина Барньє (Сніжана Туткевич-Самойлова) також намагається отримати і вигоду, і амурне задоволення, ще більше заплутуючи ситуацію… І це лише початок гротескових непорозумінь, які наростали з кожною хвилиною і не припинялися аж до закінчення вистави. Виявляється, позбутися Мартена не так просто! Заповзятливий кандидат у зяті пропонує майбутньому тестю угоду: згоду на весілля в обмін на… вкрадені ним же у промисловця мільйони! Які він успішно вклав у купівлю діамантів. І тут в історії з’являються дві абсолютно однакові валізи: одна з коштовностями, інша — набита… жіночою білизною. До того ж з’являється ще одна “дочка” господаря, самозванка Жаклін (акторка Катерина Власенко). І спокійний будинок мсьє буржуа остаточно перетворюється на божевільний. Заплутаний клубок непорозумінь успішно докочується аж до фіналу п’єси.
Вистава вийшла такою вдалою і захоплюючою завдяки досвідченому режисеру та чудовій різноплановій команді акторів. А французька іскрометна безпосередність видалася зрозумілою та природною, незважаючи на те, що йдеться про такий далекий від нас Париж.
І на завершення — про сезон, що минає. За цей час колектив підготував і показав п’ять нових вистав та кілька театралізованих концертів, на які завітали до 25 тисяч глядачів. Крім того, цьогоріч свою творчість театр презентував також в Іспанії та Польщі.
Тетяна Слободянюк
