Волонтерський щоденник Алі Возняк
Із початку повномасштабної війни хмельницька волонтерка Аля Возняк зібрала з друзями майже 8 мільйонів гривень на допомогу військовикам. І написала книгу-щоденник “Будні волонтера”, яку презентувала нещодавно.
Авторка розповіла в книзі про власну мотивацію до волонтерства та зібрала тексти дописів у соцмережах, які викладала для зборів військовим, та історії того, як вдавалося допомогти. Із 2022 року їхня спільнота зібрала майже вісім мільйонів гривень на потребу фронту і захисникам. Передавали тепловізори, дрони, старлінки, автомобілі, одяг і навіть автолазню на колесах. А ще влаштовували благодійні аукціони з лотами — артефактами війни, шевронами різних родів військ ЗСУ. Про власну мотивацію і не тільки написала у книзі, котру презентувала в театрі ляльок у свій день народження. “Абсолютно точно, правдиво, і від душі писалась ця книга, — розповіла авторка під час презентації. — Я не зупиняюсь і не можу зупинитися і зрозуміла: поки я щось роблю для інших, то з моїми рідними — чоловіком, братом буде все добре. Знаю волонтерів більш потужних, які роблять набагато більше. Але вважаю: якщо я врятувала бодай одне життя, допомогла бодай одному підрозділу, то вже зробила багато”.
У перші дні повномасштабної війни чоловік Алі добровільно вирушив на фронт. Брат воює з 2015-го. Серед гостей презентації були й військові з частин, яким допомагають волонтери. “Я служив у 86-му батальйоні 106 бригади ТрО, — розповів учасник бойових дій, офіцер Віталій Олуйко. — Її чоловік також служив у цьому батальйоні. Ми разом були на Харківському, Донецькому напрямках, захищали Слов’янськ. Не вистачало військової амуніції, я вже не кажу за бронежилети шоломи, тобто найнеобхідніше спорядження. Тому саме волонтери, зокрема Аля Возняк, Аліна Скоморохова, організовували перші поставки до нашого батальйону”.
Волонтерить і Аринка, донька-школярка Алі Вознюк. Ще у квітні 2022 року Аринка разом з однокласниками продавала іграшки. Зібрали тоді 11 тисяч гривень на понад тисячу великодніх пасок для військових. Дівчинка каже, що війна змінила її життя. Не лише тому, що татко воює, а тому що вони з мамою, друзями вже бувалі волонтери. За весь час великої війни дівчинка разом з однокласниками зібрали понад півмільйона гривень для ЗСУ. А ще з подружкою Афіною постійно роблять браслетики, які продають на благодійних шкільних ярмарках.
Кожен, хто прийшов на презентацію, знає ціну волонтерських буднів, зборів, поїздок, складних ситуацій, які часто трапляються дорогою до бойових підрозділів. Більшість із запрошених стали героями “Волонтерських буднів”. “Волонтерство — це свідомо обране життя, і якщо ти направду готовий працювати безвідмовно, ти не маєш права втомлюватись”, — вважає директорка гімназії №22, волонтерка Лариса Федорова, одна з героїнь книги.
Волонтерка ГО “Мистецька сотня “Гайдамаки” Софія Ференц розповіла, що з Алею познайомились під час вручення премій “Жінки, що вражають”. “Мені сподобалося, що всі розповіді реальні, тобто записано, що було в такий і такий-то день. Запам’яталися фрази, які хочеться цитувати. Я знаю, як ніхто, скільки разів на день, на тиждень до Алі надходять запити на збори і паралельно тривають інші збори. При цьому доводиться комусь відмовляти, і в шаленому темпі збирати гроші на екстрений запит. Це дуже складно, але вона справляється”.
Свою книгу-щоденник Аля закінчила писати 22 червня 2024 року. А презентувала вже після виходу у світ, наприкінці листопада. Тож гості прийшли із подарунками і донатами. “Волонтери під час війни беруть на себе функцію держави, коли допомагають військовим”, — зазначив, вручаючи іменинниці подарунок від міської ради, заступник Хмельницького міського голови Михайло Кривак.
“Найважче в процесі буднів волонтера — не вигоріти і знайти власну мотивацію”, — сказала у відповідь на вітання Аля Возняк. Кошти із продажу 500-тисячного накладу спрямують на потреби військових. Наразі триває один зі зборів на автомобіль для 92-ої протитанкової бригади, тож авторка планує передати кошти за реалізацію книги на придбання автівки.
Тетяна Руса