Якщо надходить сигнал про допомогу, реагує “Армія SOS”

“Звертайся до випробуваних, вони не надурять і обов’язково допоможуть”, — радили Наталі знайомі, коли її чоловік-військовий повідомив, що підрозділу вкрай потрібні зарядні станції. З великою надією вона прийшла до “Армії SOS Хмельницький”. Волонтери зробили все можливе і військові отримали станції.

Свою репутацію надійних і доброчесних вони утверджують ще з 2013 року. Саме тоді сім’я Витишиних із Хмельницького заснувала Благодійний фонд “Центр “Добриня”, який підтримував дитячі будинки-інтернати, будинки для престарілих, а також притулки для тварин. Проте у 2014-ому при Фонді була створена група “Армія SOS Хмельницький”, яка почала займатися допомогою фронту. А згодом і сам засновник Володимир Витишин відправився на Схід, у складі волонтерів екстреної медичної служби “Хотабич” рятував життя людей у гарячих точках.

Щоб його справа не згасла, особливо після трагічної загибелі Володимира, друзі-волонтери продовжили її, перереєструвавши Фонд, який очолив Михайло Худзик, колишній прикордонник, полковник запасу. Його дружина Ірина стала першою помічницею.

— З початком повномасштабної війни про “Армію SOS Хмельницький” вже багато хто знав. Атовці, їхні родини, знайомі зверталися за допомогою. Наш телефон був просто гарячим від дзвінків, і щодня на столі з’являлася ціла купа “свіжих” замовлень, — розповідає Михайло Худзик. — Потрібні були генератори, станції РЕБ, нічні приціли, медикаменти, інструменти, одяг, продукти. Щоб зібрати кошти чи продукти, наші волонтери стояли у кожному супермаркеті, у всіх торговельних центрах. Налагоджували зв’язки з виробниками, підприємцями, щоб відправити допомогу чи виконати замовлення.

— І зараз, мабуть, оперативно зібрати кошти надзвичайно важливо. Як правило, хлопцям потрібно те чи інше, як кажуть, “на вчора”.

— Найчастіше — так. Але в кожного представника “Армії SOS Хмельницький” є своє коло знайомих. “Розкидаємо”, як тоді, так і тепер, повідомлення по групах. Айтішники піднімають своїх, медики, освітяни, підприємці теж. Ми не чекаємо, а діємо та шукаємо можливості вирішити питання.

Тісно взаємодіє “Армія SOS Хмельницький” із волонтерською організацією “Сильна жінка”, яку очолює Алла Учик, з волонтерами “Мистецької сотні “Гайдамаки”, “Фондом Людей”. Розпочали співпрацю з обласною організацією Всеукраїнської спілки “Бойове братерство України”, яку очолює Петро Тарасюк. Словом, об’єднуємо сили, щоб виконати запити і їхні, і наші за будь-яких умов.

А взагалі стараємося, щоб у “Армії SOS Хмельницький” був запас коштів. Саме для випадків “на вчора”. На вулиці перед входом посадили іграшкового ведмедика зі скринькою для коштів. За місяць він “заробив” 2924 гривні. І коли волонтерка з “Гайдамаків” звернулася, що терміново потрібні ліки для бійців, ми використали ці кошти. А ще періодично наші волонтери-медики організовують тренінги, на одному з них не так давно вдалося зібрати 9500 гривень. Проводимо також різні розіграші. Моя донька надіслала з Франції боксерські рукавиці, а інша людина надала фото з автографом чемпіона світу з боксу Олександра Хижняка. У результаті вдалося зібрати 30 тисяч гривень. Подібних акцій проводимо немало.

Коли хмельницька волонтерка Дася, яку знаємо з 2014-го, пішла воювати, а потім отримала численні осколкові поранення, “Армія SOS Хмельницький” за тиждень зібрала 311 тисяч на операцію. Ми були приємно вражені. Наші люди неймовірні!

— І все ж є немало тих, хто ставить під сумнів, чи підуть гроші за призначенням. А факти про псевдоволонтерів взагалі, мабуть, підривають авторитет волонтерської спільноти?

— Як правило, судять люди, яких війна не зачепила, і які не мають поняття, що відбувається насправді. Один мій знайомий в очі сказав: “Ти або з цього щось маєш, або дурень”. Очевидно, він мислив за своїми мірками. Але коли був мобілізований, побував на передовій, то звертався по допомогу і ми зробили все можливе. Ось тоді його погляди різко змінилися…

Хай там що, а ми працювали і будемо працювати, незважаючи на різні судження. Свій авторитет “Армія SOS Хмельницький” здобула конкретною роботою. І вдячних людей, хочу додати, особливо на фронті, переважна більшість.

— Бачу, й зараз ваші волонтери запаковують коробки для відправлення. Що надсилатимете?

— Формуємо посилки відповідно до замовлень. Часто просять бійці турнікети. І ми вже давно налагодили зв’язки з українським підприємством “Січ”, у якого закуповуємо їх за доступною ціною, якісні. Просять аптечки, які формуємо за стандартами НАТО, портативні зарядні станції. Хочу зазначити, що ми відправляємо дуже багато продуктів, не витрачаючи на їхню закупівлю ні копійки. Завдяки співпраці з компанією “Нові українські продукти” отримали 10 тисяч банок енергетичних напоїв, а фірма “Мономах” тиждень тому передала 6000 пакетів чаю як благодійну допомогу. Завдяки співпраці з міським департаментом освіти і науки навчальні заклади готують на свята випічку, солодощі, продукти харчування, побутову хімію та інше, а ми вже надсилаємо різним військовим частинам. Підприємство “Мамина ферма” раз у місяць передає безкоштовно овочі, фрукти, які теж надсилаємо за призначенням. Кондитерське підприємство “Ласощі” щотижня передає кілька ящиків домашнього печива. Тут, у нашому офісі, волонтери все розфасовують, доповнюють енергетичними батончиками, сухими борщами, теплими шкарпетками, ліками і посилки відправляємо через Нову пошту. Завдяки такій співпраці надсилаємо посилки, незалежно від ваги та розміру, безкоштовно. Торік, наприклад, таких послуг нам надали на 252 тисячі гривень.

Раніше ми завантажували бус і так доставляли вантаж на фронт. Але посилками можемо зекономити кошти на пальному, на оренді транспорту, іншому, щоб витратити їх на потреби військових. За минулий рік “Армія SOS Хмельницький” надала допомоги на три мільйони гривень. Кожна гривня з цієї суми – це конкретна допомога конкретним підрозділам чи бійцям.

Хоч автомобілі не наш профіль, та все ж із десяток машин “Армія SOS Хмельницький” відправила на фронт. Нещодавно від американських благодійників отримали великогабаритний Форд-150, а у Шепетівці майстри його переобладнають, щоб могли використовувати для виконання бойових завдань.

Наша діяльність відкрита, прозора. Можемо прозвітувати за кожну копійку.

— І розкажіть, Михайле Мирославовичу, що за грант виграла “Армія SOS Хмельницький”?

— До Хмельницької міської ради подали на конкурс свій проєкт про навчання долікарській допомозі. Успішно захистили його. У нашій організації є кілька медиків, серед них бойова медикиня, яка звільнилася з війська після поранення – саме вони проводитимуть тренінги. Вже маємо цілий список тих, хто бажає навчатися. Вмілі дії, особливо в екстремальних умовах, надзвичайно важливі для порятунку життя. На реалізацію проєкту Хмельницька міська рада виділила 85 тисяч гривень, наш внесок — 15 тисяч. Для проведення навчання вже маємо все необхідне. Тому ці 100 тисяч гривень зможемо знову-таки спрямувати на закупівлю турнікетів та бандажів, про які просять військові.

На жаль, у війську поки що залишається достатньо проблем, багато бюрократичних моментів. Але ж не можемо чекати, поки вони будуть усунуті. Тому працюємо, працюємо, працюємо. Щоб відреагувати на кожен сигнал “SOS” від військових.

Світлана Дубінська