Золото Олександра Маковея: спецпризначенець з Хмельницького здобув перемогу на всесвітніх паралімпійських Іграх нескорених

Хмельничанин, капітан української збірної, ветеран ЗСУ Олександр Маковей здобув перше місце та золоту медаль у штовханні ядра серед чоловіків у категорії IF 8 з результатом 10.40 в перший день всесвітніх змагань “Ігри нескорених-2023”. Нашому спортсмену трибуни аплодували, скандуючи “Слава Україні!”. Олександр — спецпризначенець, сержант ЗСУ, повний кавалер ордена “За мужність”.

Як відомо, з 9 до 16 вересня у німецькому місті Дюссельдорф тривають Ігри нескорених “Invictus Games” — міжнародні спортивні змагання в паралімпійському стилі. У поєдинках беруть участь 600 паралімпійців із 22 країн світу. Україну представляють 25 спортсменів. Як і в минулі роки, це ветерани та військовослужбовці ЗСУ, Національної гвардії, прикордонної служби, поліції, СБУ, а також добровольчих формувань. За вісім змагальних днів спортсмени братимуть участь у змаганнях з 10 видів: в стрільбі з луку, легкій атлетиці, настільному тенісі, веслуванні на тренажерах, пауерліфтингу, велоспорті на шосе, волейболі сидячи, баскетболі на візках, плаванні та регбі у візках. Українська збірна бере участь у дев’яти видах спорту (окрім регбі у візках). Уже в перший день спортивних поєдинків, 10 вересня, збірна України здобула 6 медалей: одну золоту, три срібні та дві бронзові. На другий день, 11 вересня, українці завоювали ще чотири нагороди: одне “золото”, два “срібла” та одну “бронзу”. Поєдинки тривають, і наші спортсмени продовжують гідно захищати честь країни так, як це захищають її свободу на фронті. Ігри нескорених — наймолодші міжнародні змагання в паралімпійському стилі, які з кожним роком набувають все більше прихильників: адже їхні учасники — це військові, які втратили повноцінне здоров’я внаслідок бойових травм та поранень. Ці змагання непереможних воїнів засновані принцом Гаррі в 2014 році в Олімпійському парку королеви Єлизавети в Лондоні, і в них тоді взяли участь поранені військовослужбовці у трьох видах спорту: баскетбол на візках, волейбол сидячи і веслування в залі. Україна вперше отримала право взяти участь в Іграх нескорених у 2017 році в Торонто як союзник НАТО в миротворчих операціях, а також через АТО на сході України. І вже в перший рік наші спортсмени здобули нагороди у кількох видах. А Ігри нескорених-2022 в нідерландській Гаазі стали тріумфом збірної України: команда виграла 16 нагород, п’ять з яких — золоті, 5 срібних і 6 бронзових. 37-річний Олександр Маковей, який цього року очолив національну збірну в Україні в Дюссельдорфі, до паралімпійського золота ішов три роки, був капітаном збірної області з всеукраїнських Ігор нескорених. Починав з легкої атлетики та веслування. Згодом почав вправлятися у штовханні ядра, досягаючи щоразу все вищих результатів. У мирному житті Олександр Маковей із бойовим псевдо Макоша, як його досі називають побратими, в юності працював малярем-штукатуром. Але його вабила військова служба. У 2009-му підписав контракт зі ЗСУ. А вже у 2014 не міг залишатися осторонь, тому добровольцем відправився в район бойових дій: спочатку у Слов’янськ, а потім в Донецький аеропорт та ще у кілька найгарячіших на той час напрямків. Під час одного з боїв Олександр отримав контузію та змушений був піти зі служби. Та, незважаючи на минулі травми, після 24 лютого 2022- ого хмельничанин знову на фронті. Захищав Київщину, Донеччину — Сєверодонецьк та Лисичанськ. Під час одно- го з мінометних обстрілів 9 червня 2022 року боєць отримав вогнепальне поранення тазу та нижніх кінцівок.

“Артеріальні кровотечі, одна венозна, легеня, живіт, обличчя, руки, ноги повністю всі були пошкоджені. Лікарі витягли більше 40 уламків, і ще чимало залишилося”, — розповідав Олександр. Лікування було важким і тривалим, загалом воїн переніс 14 оперативних втручань. Та вже на початку квітня цього року, попри довгий шлях лікування та реабілітації, Олександр повернувся в свою частину на сході України. А задовго до повернення у бойовий стрій розпочав тренування до нацвідбору Ігор нескорених, який у травні відбувся у Львові (202 учасники з 23 областей). Олександр штовхав ядро вагою 4 кг, будучи прив’язаний до колісного крісла. “Мусиш вибирати якісь пріоритетні види спорту. В мене це штовхання ядра сидячи, тому що в мене нога не працює. Але коли тебе прив’язали до крісла, і ти зрозумів, що твій рух обмежений, ти не можеш ні нормально скрутитися, ні нормально вийти на фінальні зусилля”, — розповідав тоді. Та, незважаючи на всі труднощі, Олександр здобув перемоги у двох номінаціях і виборов свою “золоту” поїздку до Дюссельдорфа.

Тетяна Слободянюк