Хмельницьке представництво в столиці Євросоюзу

У бельгійському Брюсселі, який є фактично однією зі столиць Європейського Союзу, відкрито представницький офіс м. Хмельницького в Комітеті Регіонів ЄС. Про це повідомив Хмельницький міський голова Олександр Симчишин у соцмережах, який відзначив історичність цієї події як важливий крок до зміцнення міжнародної репутації Хмельницького, успішне прагнення бути активним учасником європейської спільноти. Новий офіс працюватиме над кількома ключовими напрямками: налагодження міжнародних зв’язків; залучення інвестицій; євроінтеграція, підтримка місцевого бізнесу; культурний обмін.

Відкриття офісу відбулося за участю Генерального Секретаря та представників Комітету Регіонів, Представника України при Європейському Союзі, депутатів Європейського Парламенту, а також делегації з інших міст України. Детальніше про подію та інші важливі складові європейських зустрічей — у розмові із заступником Хмельницького міського голови Миколою ВАВРИЩУКОМ, який очолював делегацію міста на відкритті офісу в Брюсселі та відвідав наше місто-побратим Дрезден (Німеччина).

— Пане Миколо, як працює Комітет Регіонів в Євросоюзі, і в чому важливість присутності нашого міста у цій структурі?

— У Брюсселі фактично відбувається майже все політичне життя Європи. Тут Євросоюз вирішує всі робочі, законодавчі питання, це величезний політичний центр. У Брюсселі створюють офіси при Комітеті Регіонів дуже багато міст Європи, в першу чергу для отримання актуальної інформації, зав’язування контактів, лобіювання. Власне Комітет відповідає за формування всіх політик в Євросоюзі, які стосуються міст і регіонів. Згідно з Конституцією ЄС Європарламент включає 750 депутатів, наразі зайнято 719 депутатських місць, 31 місце є вакантним. Сподіваюсь, для України, адже за квотного принципу близько 30 депутатів може бути від України. Ми навіть жартували з євродепутатами: для українців зарезервовані місця. До речі, в Комітет Регіонів входить частина євродепутатів, а також президент Комітету, член Європарламенту. Фактично цей Комітет відповідає за все, що стосується життя міст та регіонів. Кожний законопроєкт обов’язково проходить через цей орган, і члени Комітету можуть або відхиляти, або давати свої рекомендації, або їх дуже суттєво змінювати. І саме така практика створення офісів при Комітеті дуже позитивна для міст. Тому вони хочуть мати там представництво, аби тримати руку на пульсі для лобіювання власних інтересів, а також для можливості отримання грантів.

— Чи мають такі офіси інші українські міста? Як працює офіс?

— Ми наразі є п’ятим таким містом, і насправді цю ініціативу давно виношували, хотіли побачити практичний аспект всієї цієї діяльності, і прийняли рішення відкривати офіс в Брюсселі. Формат його діяльності — опенспейс. Це різновид офісного планування, що передбачає великі відкриті площі, де співробітники працюють разом. Тобто, не йде мова про оплату оренди приміщення, додаткових фінансів. Це безкоштовний опенспейс для міста, куди може приїхати представник Хмельницького, де буде мати власний стіл, безкоштовний доступ до інфраструктури, Інтернету, щоб, наприклад, провести презентацію міста чи програми. До цього офісу може мати доступ за умов акредитації не лише представник міської ради, до прикладу, а й бізнесу, студентства, громадянського суспільства тощо.

— У Комітеті Регіонів зібрані представники країн Євросоюзу. Україна поки що не є членом ЄС, то на яких засадах працює Хмельницький офіс?

— Це двостороннє бажання і бачення того, що Україна буде членом ЄС. Тобто в ЄС розуміють, що українські міста треба готувати до членства в ЄС. Коли ми говоримо про ЄС, це дуже складна бюрократична система, і треба вивчати, як загалом відбуваються процеси прийняття рішень в Європарлпаменті. І ті українські міста, які вже будуть суттєво підготовлені, звичайно, будуть мати більше преференцій. Це, насамперед, активна участь у грантових програмах. За останні кілька років Хмельницький залучив понад 20 млн єврогрантів безповоротних за рахунок фінансування Євросоюзом. Не будучи членом ЄС, ми залучили понад 1 мільярд гривень безповоротних коштів, які вже працюють і будуть і працювати на розвиток міста попри те, що ми зараз маємо війну в державі. Місто поставило за мету — оборотні бюджетні кошти і, умовно кажучи, надлишкові від звичайної діяльності, ми спрямовуємо на Сили оборони, а в розвиткові, соціальні програми ми намагаємося залучати гранти. Тому грантова складова — це те, над чим наш офіс в Брюсселі працюватиме. Далі — налагодження в подальшому зв’язків з містами, пошук нових міст-побратимів і партнерів. Практика показала, що міста-побратими, коли почалась повномасштабна війна, стали джерелами величезної допомоги для Хмельницького. І ми хочемо розширювати цей потенціал. І не лише для гуманітарної допомоги, а й для обміну досвідом.

— Наскільки важливими в цьому контексті є особисті контакти з євродепутатами та очільниками, представниками європейських міст?

— Налагодження особистих контактів з різними депутатами Європарламенту, іншими людьми, які приймають рішення щодо допомоги Україні, надважливе для нас. І йдеться тут не лише про локальний, регіональний аспект, а про аспект присутності України. Бо там є постійне лобіювання інтересів не лише Хмельницького, а й цілої України. Але помилково думати, що абсолютно всі наші європартнери мають лише Україною жити і про неї думати. В Євросоюзі є багато проблем, є політичні кризи в Німеччині, Франції, тому в Європарламенті багато сфер впливу і різних інтересів. Широка українська присутність необхідна для щоденного нагадування про війну в Україні і значення європейської постійної підтримки. В контексті поїздки я мав змогу поспілкуватися з представниками Комітету Регіонів, і зокрема з керівницею підрозділу з координації допомоги та реконструкції України у Європейській комісії Єленою Маліновською, яка детально обізнана з нашим сьогоденням. І мій меседж був саме про те, щоб надавати допомогу конкретним містам, адже нині громади виконують багато не властивих для них функцій. І євродепутатка погодилася, що до розподілу допомоги Євросоюз повинен долучати голос міст. У цьому сенс реальної децентралізації. Євросоюз тримає на контролі питання децентралізації, і на цьому європарламентарі постійно наголошують нашій центральній владі.

— Хмельницький не володіє таким потенціалом, економічним ресурсом, як, скажімо міста-мільйонники. Чому саме з нами готові працювати в ЄС?

— Тому що ми надійні партнери, які ретельно виконують всі взяті зобов’язання, ми активні й відкриті для широкого спілкування в усіх аспектах і використовуємо всі можливості, всі механізми, які можуть допомогти Україні і нашій громаді зокрема. Я повернуся ще до настроїв, які в Європарламенті сьогодні є. Йдеться про зменшення американської допомоги Україні. Після відповідних меседжів з американської сторони Європа все чіткіше усвідомлює, що в майбутньому потрібно більше допомагати Україні, зважаючи, що російське крило в Європарламенті, взагалі в Європі ще досить впливове. Проросійський меседж: а для чого Європі ці витрати, давайте думати про Євросоюз, адже в ЄС є також досить бідні країни, з мінусовими бюджетами, які потрібно постійно дотувати. Тому ми повинні постійно лобіювати саме українські інтереси, щоб розширювати європейські програми в бік України. Сьогодні ЄС відкриває нам, українцям, деякі раніше недоступні грантові програми, як-от “Горизонт Європа” — дев’ята програма фінансування дослідницьких та інноваційних проєктів ЄС із бюджетом у 95,5 мільярдів євро. Або “LIFE 2021-2027” від Європейської комісії. Тобто, це величезні кошти, і ми повинні вчитись отримувати їх, вигравати гранти.

— Хмельницький офіс в Брюсселі працюватиме й для просування місцевого бізнесу. Як це відбуватиметься?

— У рамках свого візиту я спілкувався з Карін Карлсбро, депутаткою від Швеції, вона працює в підкомітеті з торгівлі. Вона багато розпитувала, чим живе хмельницький бізнес, тому що в програмах підтримки Євросоюз враховує для себе як плюси, так і мінуси. Тому бізнес дуже детально пропрацьовується, щоб була чітка логістика вступу України до ЄС. Хмельницький здатний лобіювати кілька сфер бізнесу, зокрема, меблеву, швейну промисловість, сільськогосподарський вектор. І важливо саме вивчати, як через Комітет Регіонів, через офіс буде рухатися наша торгівля з ЄС.

— Щодо залучення інвестицій: чи готові ми до освоєння великих грантових коштів від ЄС, зважаючи, що місто вже має досвід залучення грантових коштів?

— Ми вже успішно, як я розповідав, освоюємо європейські гранти, це дуже потужна сума, якою ми можемо рівнятися до найбільших міст в Україні за інвестиціями в місцеві програми. Але тут дуже важливо розвивати й кадровий ресурс, який здатний управляти грантами. Тому що грантові кошти йдуть не за процедурами українського законодавства, а за процедурами ЄБРР, інших фінансових інституцій. Тому ми плануємо наших людей, які працюють в Агенції розвитку Хмельницького, управлінні економіки міської ради, відправляти на стажування, аби вивчати, як здійснювати менеджмент великих європейських проєктів.

— Які аспекти культурного обміну? На яких засадах?

— Я додав би й освітній обмін. Тому що в нас є освітні заклади, які працюють з міжнародними програмами, і яким точно було цікаво попрацювати в Комітеті Регіонів. Цю можливість Хмельницький тепер матиме. Щодо культурних програм, ми так само можемо через Комітет Регіонів ЄС проводити різні івенти, заходи. А завдяки фінансуванню Євросоюзу зможемо відправляти наші колективи, мистецькі заклади за кордон. Насправді культурна й освітня співпраця набагато легша і прогресивніша, ніж, скажімо, політичні, бізнесові процеси, де на першому місці питання грошей і політичних важелів. До того ж культура зближує, і тоді набагато простіше говорити й на складніші теми.

— Ви також мали зустрічі з мером німецького міста-побратима Дрездена. Про що домовились?

— Це була дуже коротка зустріч з міським головою Дрездена Дірком Гілбертом на нашому шляху з Брюсселя в Україну. У нас дуже плідна співпраця, ми знову домовились, що діти загиблих захисників втретє відпочиватимуть у Дрездені під час канікул. Ці поїздки повністю фінансовані німецькою стороною. Також зараз відпрацьовуємо проєкт щодо станції ШВЛ для нашого перинатального центру.

А нещодавно ми отримали з Дрездена два спецавтомобілі для рятувальників, а також бус за підтримки німецького уряду для міської лікарні. Спільно з Агенцією розвитку м. Хмельницького запустимо написання спільної програми з Дрезденом, тому що існують європейські програми, на які ми можемо подаватися, лише маючи європейського партнера. Так само ми проговорили співпрацю за Планом сталої мобільності, який зараз реалізовуємо в місті. Одна із компаній консорціуму, який розробляв цей план, є дрезденська. Ми теж зустрілися з її керівництвом.

— Чи можна стверджувати, що хмельницьке представництво в середовищі ЄС, Європарламенту є виявом не лише локальної, а й загальнодержавної дипломатії з питань децентралізації?

— Децентралізація є одним зі стовпів діяльності існування Євросоюзу. Тому голос міст завжди був і залишиться потужним в Європі. І в Україні також надалі буде дуже потужним. Це, дійсно, дипломатія місцева, бо урядовий, президентський рівень — це окремий рівень. Але не варто забувати, що політик дуже часто приймає рішення так, як думають його виборці. Тому локальна демократія дуже сильна реальними історіями, реальним життям в деталях. Коли наші малюки в садочках три-чотири рази на день спускаються в укриття, тоді наше сьогодення, наші проблеми по-іншому починають сприймати в Європі, а не лише через біжучу екранну стрічку новин. Це лише один приклад, але він зачіпає людські емоції. І ми повинні постійно розповідати ось ці історії з нашого щоденного життя, які доходять до серця кожного пересічного європейця, до його думки, як виборця, завжди прислухаються політики та євродепутати.

Тетяна Слободянюк