“Здаватися навіть не думали”

Хмельницькі гвардійці 2 місяці тримали оборону власної позиції

Шістдесят днів під землею, під обстрілами, ворожими дронами. Кожен ранок міг стати останнім, а кожен вечір був маленькою перемогою. Два місяці тримали оборону на Донеччині хмельницькі гвардійці Дмитро, Денис та Олександр. Ворог намагався їх зламати, і підходив майже впритул, але українські оборонці вистояли. Щоденні штурми росіян і атаки дронів не допомогли окупантам.

“Ми зайшли на десять днів, а вийшли через два місяці. Було відчуття, що ми в облозі. Але здаватися навіть не думали”, — розповідає гвардієць Денис.

Мінімум зручностей і максимум небезпеки. Тісний бліндаж і орда росіян навколо. Небагато людей змогли би витримали це. Але хмельницькі гвардійці змогли. Коли ворог почав активно штурмувати, позицію вже не можна було залишити: навколо кружляли ворожі дрони.

Трималися бійці, як могли. Боєприпаси, їжу й навіть паску з яйцями на Великдень їм скидали дронами. А одного ранку вони почули кроки біля бліндажа. Подумали, що це свої. Але щось не збіглося з паролем. І тоді зрозуміли: це — ворог.

“Їх було двоє. Одного ми сильно затрьохсотили, другий втік і потім потрапив у полон”, в — пригадує гвардієць Дмитро.

Полоненого взяли побратими з сусідньої позиції. Серед них — кулеметник Олександр на псевдо Коп.

“Він був поранений і сліпий. Ми просто кричали йому, куди йти. Стягнули в бліндаж, допитали, передали всі дані на командний пункт”, — згадує гвардієць.

Детальніше про бойовий шлях гвардійців дивіться в сюжеті телеканалу Інтер: https://m.youtube.com/watch?v=vy6erUnibqQ&t=1s&pp=2AEBkAIB

https://podrobnosti.ua/2507622-60-dnv-pd-bokom-u-voroga-jak-gvardjts-vizhili-ta-vtrimali-pozits.html