Поруч у небі, поруч у житті

Артем та Максим — оператори безпілотних літальних апаратів 36-го Подільського полку Національної гвардії України. Вони неодноразово разом виконували бойові завдання на донецькому напрямку. За цей час — десятки днів на позиціях, спільні виходи та повна взаємна довіра. Їхнє завдання — повітряна розвідка, виявлення противника та передача важливої інформації підрозділам, які працюють на землі.

Понад 20 днів під час однієї з ротацій гвардійці перебували разом на позиціях. Саме тоді Артем отримав поранення. Максим був поруч у той момент, як і в усі попередні виходи. Поруч не лише як напарник, а як побратим, на якого можна покластися у найскладніших ситуаціях.

«Коли приїжджають побратими, коли знаходять час і можливість просто бути поруч, це дуже додає сил. Ти розумієш, що не сам, що про тебе пам’ятають і чекають. Це мотивує швидше відновлюватися і повертатися до строю», — ділиться Артем. Нині боєць проходить реабілітацію в одному з медичних закладів області. Максим регулярно навідує побратима, підтримує його та знаходить час просто побути разом. Їхні зустрічі проходять без зайвого пафосу: розмова за чашкою кави, партія в шахи, спогади про службу і розмови про майбутнє.

«Братерство — це не лише разом виходити на позиції. Це бути поруч і після бою, підтримати, підставити плече, коли важко. Ми разом воювали — значить разом і тримаємося», — каже Максим.

Історія Артема та Максима — ще одне підтвердження того, що служба в Національній гвардії України тримається не лише на професійності й техніці. Її основа — люди, які залишаються поруч у бою і не відвертаються тоді, коли підтримка потрібна найбільше.

Група інформації та комунікації НГУ