Любов крізь роки, випробування і відстані

Пані Людмила та пан Володимир уже 47 років поруч. Свій дім вони залишили на Донеччині. У перші місяці повномасштабної війни пережили окупацію, а в серпні 2024 року змушені були виїхати до Хмельницького з надією на швидке повернення. Та реальність виявилася складнішою — наразі повертатися нікуди.

Але у Хмельницькому вони знайшли надійний прихисток, де їх розуміють, цінують і прагнуть допомогти. Це Карітас Хмельницький УГКЦ.

Сьогодні поруч із ними є соціальний працівник проєкту “Догляд вдома задля розширення можливостей і добробуту людей 2026” — людина, яка стала підтримкою і частиною їхнього нового життя. Завдяки цій турботі вони відчувають: навіть далеко від дому вони не залишилися сам на сам зі своїми труднощами.

Подружжя відвідує заняття в межах проєкту, знайомиться з людьми, чиї історії перегукуються з їхньою. У щирому спілкуванні, у простих розмовах і спільно проведеному часі знаходять розраду та сили рухатися далі.

“Їхній шлях — це про глибоку прив’язаність, турботу та вміння бути опорою одне для одного у будь-яких обставинах, — кажуть у Карітасі. — Це історія про тиху стійкість. Про любов, яка не втрачає сенсу навіть тоді, коли доводиться починати все спочатку”.

Проєкт “Догляд вдома задля розширення можливостей і добробуту людей 2026” реалізовується командою Карітас Хмельницький УГКЦ за підтримки Caritas Ukraine.