Дерева “під нуль”
Двічі на рік, пізньої осені і ранньої весни, в Хмельницькому комунальники здійснюють санітарну обрізку дерев, і часто після такої процедури алеї з оголеними стовбурами нагадують ряди електричних стовпів. Деяким з обрізаних насаджень довго не вдається випустити нову крону, деякі так і залишаються темніти без гілля й листя на тлі літньої зелені.
Нині у скверах, парках та на вулицях, тобто в громадському просторі, триває санітарне обрізування дерев і видалення аварійних. Цим займається комунальне підприємство з зеленого будівництва та благоустрою міста “Зеленбуд”. Керівник підприємства Олена Мельникова розповіла, що санітарне обрізування і видалення аварійних дерев є обов’язковою процедурою, а формуванням крони комунальники не займаються, тобто не проводять “омолодження”.
“Обрізування дерев ми проводимо в осінньо-весняний період, двічі на рік. Обрізати можуть не лише аварійні дерева. Це може бути і живе дерево, де засохла гілка або вона аварійна чи надламана. Тоді працівники за допомогою автогідропідіймача обрізають засохлі гілки. Обрізування ж сухостійних дерев можна проводити впродовж року, — каже директорка підприємства. — Адже за шквального вітру аварійні гілки і такі ж дерева становлять небезпеку, можуть пошкодити людей, транспорт, будівлі. Ми робимо обрізку на висоту три метри ще й для того, щоб могла проїжджати комунальна спецтехніка”.
У “Зеленбуді” надають послуги з обрізування дерев садочкам, лікарням та іншим закладам, також можуть надавати техніку. А ось для приватних підприємств, ФОП така послуга платна. За словами Олени Мельникової, видалення аварійного дерева коштує 2390 грн за метр кубічний. Також є вартість послуг на техніку — автогідропідіймач, трактор, поливально-мийну машину та однокошовий навантажувач.
А що про комунальне обрізування дерев думають екологи? “Кожне дерево — це живий організм, який розвивається за природними законами, які не потребують втручання людини. За роки свого життя рослина формує кореневу систему і крону, які узгоджено функціонують і тим самим забезпечують її ріст, розвиток, екосистемні функції”, — розповіла доцентка кафедри екології та біологічної освіти, керуюча ботанічним садом Хмельницького національного університету Людмила Казімірова. За словами екологині, в міських екосистемах людина часто втручається у перебіг природних процесів дерев. Найбільшої шкоди в межах міста завдають викиди транспорту та промисловості, ущільнення і засолення грунтів протиожеледними сумішами. А ще дерева потерпають від непрофесійного обрізування крони. Йдеться про випадки, коли ми бачимо понівечені дерева “під нуль”. Є Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України (2006 рік), на жаль, процедура обрізування часто не дотримується.
Також науковиця наголосила, що європейські стандарти обрізування дерев більш суворі і детально прописують технологію. Ключовими словами є: крайня необхідність, ощадливість, поступовість, максимальне збереження крони. Правильна і своєчасна обрізка впродовж усього життя дерева продовжує його вік, покращує виконувані екосистемні послуги (продукування кисню, очищення повітря, формування мікроклімату, вітро-, пилозахисні, естетичні функції тощо).
Які ж наслідки непрофесійної обрізки насаджень у Хмельницькому? Їх демонструють так і не “воскреслі” крони багатьох обрізаних, “омолоджених” дерев. У них зафіксовані значні ураження стовбура та скелетних гілок різними хворобами (насамперед грибковими) та шкідниками, пояснила Людмила Казімірова. Такі дерева приречені на загибель і є потенційно небезпечними для мешканців міста через трухлявість деревини.
Які ж висновки? Перший — обрізування проводити необхідно, адже дерева і хворіють, і стають, як кажуть, аварійними. Другий висновок: сім разів відміряй, один відріж. Тобто, не варто під “одну пилку” оголювати ледь не кожен осокір, тополю, клен та інші наші зелені окраси. Адже щоб стати деревом, саджанцю потрібно рости не менше десяти років.
Тетяна Руса