Хмельницький: ціни на вітаміни кусаються, а з сіллю ходять в гості

Останні дні весни на центральному продовольчому ринку переконують, що ціни й на початку літа триматимуться так же стійко і високо, як нині. Помідори і полуниця в останній день весни, найменше, по 65 гривень за кілограм, по стільки ж огірки, капуста та кабачки по 39-40. Навіть зелена цибуля, петрушка, кріп, які вже давно буяють на грядках, коштують 10 гривень за скромний жмутик.

Хоча на ринку скупитись таки дешевше, ніж у супермаркетах, де ціни кінця травня не відрізняються від тих, що були в середині весни. Втім, втішає те, що овочі, фрукти та ягоди є, що ринкові прилавки щедро заставлені вітамінною продукцією. Звісно, все дороге. Але знаходимо пояснення: війна, зруйновані економіка, торговельні мережі, розтрощене вітчизняне виробництво, дефіцит пального. Це змушує нас інакше спостерігати за галопуючими цінами, які “товстішають” в міру того, як “худнуть” наші гаманці. Але навіть фінансова скрута не втримує людей скуповувати гречку, олію, цукор, сірники і т.д., як тільки інформаційний простір починає наповнюватись новинами про чергову проблему: чи з логістикою, чи з припиненням роботи такого-то підприємства, яке постраждало через війну. На ажіотаж, звісно, миттєво починають реагувати ціни у торговельній мережі.

Минулий тиждень ледь не вся Україна, на якій не ведуться воєнні дії, яка не захоплена ненависним окупантом, скуповувала сіль після повідомлення, що монополіст “Артемсіль” змушений був припинити роботу. Хмельницький не став винятком, і сіль змітали з прилавків з такою швидкістю, ніби вона має замінити і хліб, і масло, і картоплю. Словом, ажіотаж так “нагрів” ціну, що вона вже втратила будь-яке реальне підґрунтя і досягала подекуди 90 гривень за кілограм. До кінця тижня пристрасті вляглися, черги розчинилися, як сіль в окропі, і вже у вихідні біля круп’яних рядів, де продають заповітні білі кристали, майже порожньо. Та й торгівля “підтягнулась”, зафіксувавши нові ціни.

У кожній ятці, де торгують круп’яними виробами, є сіль: і імпортна, і наша, “артемівська”. Черг взагалі немає: ні за нашою, ні за чужою. Поодинокі покупці здебільшого цікавляться, по чім сіль та звідки привезена. Є й артемівська, по 40 гривень оптом, у 10-кілограмових мішках, є фасована. Загалом “солоний” асортимент широкий: польська, китайська, румунська, італійська, французька сіль, розфасована у кілограмові пакети. Ціна — 45-50 гривень. Поруч у мішках “підтягується” цукор: уже по 36 грн за кілограм. Але до солі поки що не дотягує.

Основний її видобуток був у Донецькій області, підприємство “Артемсіль” знаходиться у місті Соледар, де нині тривають бойові дії. Воно було найбільшим виробником солі у Східній Європі. До слова, обсяги виробництва в останні роки — 2 млн тонн на рік. А продукція експортувалась до 15 країн світу. Як виявилось, роботу було заморожено ще місяць тому. Як пояснювали на підприємстві, причина — неможливість відвантажувати продукцію, адже вузлова станція “Сіль”, куди надходили вагони з під’їзних колій підприємства, регулярно потрапляла під обстріл. Відтак постраждала частина корпусів, а персонал був змушений евакуюватись. Тому виробничий процес неможливий. Але купівельний попит виручив імпорт.

Вдосталь на ринку й гречки, яка також навесні спричинила ажіотаж, по 95 гривень за кілограм. Однак бажаючих її скуповувати про запас також не було.

Набагато жвавіше таки у павільйоні, де торгують овочами, фруктами, ягодами, зеленню. Найбільше покупців біля прилавків з полуницею. Як кажуть продавці, закарпатська. Найдобірніша — по 130 гривень. Питаю продавчиню, яка торгує ягодою по 65 гривень за кілограм, найдешевше у той день: як справи в Закарпатті, чи важко було добиратись до Хмельницького? Адже в минулі роки на ринку було багато закарпатців, які продавали ранні полуниці і такі ж черешні. До речі, черешні в останні дні травня стартують від 120 гривень. Але полуниць, у порівнянні з кісточковою ягодою — гори на прилавках. “Та я місцева, закарпатці і чернівчани сюди не їдуть зараз. Ми купуємо в посередників, які привозять до нас ягоду. І ось всі ці торговці — наші, міські”, — каже жінка. Досвідчені покупці поки що мало купують “посередницької” закарпатської ягоди, чекають, коли привезуть новоушицьку та з інших регіонів області, а також очікують на тернопільську та вінницьку. На жаль, доведеться цього року забути про херсонські черешні та полуниці.

Серед помідорної продукції лідирують турецькі — від 65 гривень за кілограм та голландські чері — по 120 гривень. Зниження ціни прогнозують на липень. Мовляв, тоді в продажу з’являться українські. Так само очікуємо й на українські абрикоси, які нині (також турецькі) на ринку — по 180 гривень за кіло.

Продавці кажуть, що подешевшають помідори, а з ними кабачки, буряки, які зараз по 40-45, та молода добірна картопля— по 60 гривень за кілограм, коли дозріє городина в нашому регіоні. Але чи очікувати здешевлення городньої продукції у розпал літа? На жаль, війна змінила логістику. Як повідомляють в Мінагрополітики, минулого року найбільше овочів виростили фермери Херсонщини. Нині з Херсона важко довозити продукцію. Прогнозують, що до надходження на ринок нового врожаю овочів буде тривати певний дефіцит, а з ним і високі ціни. Попри те, полиці в магазинах та прилавки на ринках порожніми не будуть. Все, чого бракуватиме, завезуть з-за кордону. Єдине: ціни не похитнуться вниз, адже пальне в найближчий час, швидше за все, не подешевшає.

Звісно, цього року у виграші будуть ті з містян, у кого є город в селі чи ділянка на дачі. А нам, людям асфальту, тобто, решті, й солі закуповувати про запас немає потреби: закрутки обійдуться дорого.