Хто влаштував полювання на дерева міста?

Така думка іноді звучить від обурених мешканців, які помічають «зникнення» зелених насаджень у місті. Ми вирішили поспілкуватись із сертифікованим інспектором стану дерев, начальником відділу з благоустрою управління комунальної інфраструктури Оленою Жугдою.

— Пані Олено, розкрийте секрет, куди ж зникають дерева?

— Більшість дерев нашого міста висаджені минулого століття і, на жаль, частина з них не витримує впливу природних факторів. Озеленення міста йшло швидкими темпами, відтак і саджали швидкорослі дерева: сосни, ялини, тополі, каштани та інші, які протягом кількох років утворювали широку крону, створюючи затінок території. Але такі дерева вразливі до змін природних умов.

— Що ви маєте на увазі, у лісах же ростуть ялинки, сосни та інші дерева, клімат наче той же?

— Навіть в лісах страждають дерева. Просто у лісі їх більше, а коли росте по одному дереву вздовж дороги, то загибель кожного більш помітніше явище, до того ж умови життя різні. Зміна клімату впливає на усі дерева — як у місті, так і в лісах. Аномальні спекотні вегетаційні періоди призводять до погіршення санітарного стану, ослаблення та масового всихання насаджень. Дерево стає зневодненим, перегрівається, через різницю температур порушується механізм транспортування вологи: коли коріння дерева знаходиться ще у холодному ґрунті, а хвоя дерева зазнає підвищеного сонячного опромінення та нагрівання внаслідок дії розжарених повітряних мас, коренева система не здатна в належній кількості забезпечити крону необхідною вологою. А брак вологи заважає нормальному функціонуванню та підтриманню життєздатності дерев, тому вони і висихають.

— Тобто, навіть ті хвойні, які зрізали, були сухими, хоча на перший погляд вони могли жити?

— Це лише на перший погляд. До прикладу, на стовбурах веймутових сосен на вул. Героїв Маріуполя були виявлені ознаки грибів, які вражають серцевину та роблять дерево крихким, таке саме захворювання виявили й у ялини біля «Дитячого світу». На ялині, яка росла на майдані Незалежності, ми виявили іржу в нижній частині крони. Це жовто-оранжеві плями на голках, а також альтернаріоз, що спричиняє потемніння та опадання хвої. Дереворуйнівні гриби часто розвиваються роками приховані в тілі дерева. Втім кожна гниль ослаблює деревину механічно, навіть на початковій стадії, хоча ззовні це може бути ще не помітно. А от на вул. Кам’янецькій біля будинку 72 та на вул. Володимирській на ялинах буди виявлені видимі ознаки руйнування дерева — суховершиність — це результат порушення живлення рослини через зміну клімату, дисбаланс температури і вологи. Хвойні дерева не вітростійкі, адже мають поверхневу кореневу систему, і це головна небезпека — ушкоджене дерево може впасти будь-якої миті.

— А як же ялинки біля СБУ?

— Блакитні ялини біля приміщення СБУ ростуть у напівтіні, у жарке спекотне літо, за відсутності дощів, ялини перебувають в тіні, що оберігає їх від зневоднення та перегріву верхівок. На сьогодні ми не виявили ознак грибів, іржі тощо. Але навіть це не гарантує, що дерево не гниє, іноді дерево компенсує приховану втрату міцності додатковим ростом, що може погіршувати ще більше вітростійкість хвої.

— Це що ж виходить, що одночасно із користю дерева можуть нести приховану небезпеку?

— Так, тому важливо обстежувати зелені насадження вчасно. І навіть при періодичному обстеженні ми не можемо гарантувати стовідсоткову безпеку, але робимо максимально можливе. Звичайно, зміна клімату впливає на всі зелені насадження, але найбільшу приховану небезпеку становлять хвойні.

— Завжди здавалось, що якщо дерево зелене, високе, воно здорове і не несе загрози, а, виявляється, може ховати у собі небезпеку. А що ж ви плануєте робити із озелененням, без дерев у місті ніяк?

— Ми орієнтуємось на використання європейських методів у частині утримання зелених насаджень, закуповуємо якісний посадковий матеріал, надаючи перевагу деревам листяного виду, які в перспективі будуть мати велику широку крону. Ми не ставимо за мету швидке озеленення, без довгострокових перспектив. Зараз обираємо види дерев, які не висаджувалися на території міста, такі як платан, каштан Бріоті та інші. Цього року плануємо посадити ліквідамбар, такого дерева ще у нашому місті немає, це гарне листяне зелене насадження, яке має цікаву форму листя у формі зірочки, може жити до 400 років і виростає до 20 м заввишки. Воно може стати окрасою та яскравим акцентом серед інших дерев.

— Круто, що є конкретне бачення, а не навмання висаджуються дерева. Іноді зустрічаються гнівні пости хмельничан щодо аварійних дерев, чи ефективна така комунікація і що робити, коли є підозра на сухе чи ушкоджене дерево?

— Звісно, писати у себе на сторінці у соцмережах — дуже не ефективно, адже ми не можемо моніторити всі дописи. Мешканці завжди можуть звернутись із письмовою заявою в управління комунальної інфраструктури.

— Дякуємо за змістовну розмову.

Із сайту департаменту інфраструктури Хмельницької міської ради