Із офісу — на трактор

Хмельничанка Інна Бачинська, в минулому держслужбовиця, а тепер підприємиця, вирощує, переробляє та реалізовує земляну грушу або ж топінамбур.

Перша висадка топінамбура була в кінці жовтня минулого року, тепер триває збір врожаю. Пані Інна вважає, що топінамбур сучасні українці несправедливо забули, хоча раніше ці високі кущі з красивими жовтими суцвіттями були ледь не в кожного на обійсті: і як цінні харчові бульби, і як квітуча яскраво-жовта окраса пізньої осені. “Топінамбур, який чудово зростає в наших кліматичних умовах, на жаль, забутий ще з 1990 років, — розповідає городниця. — А він дуже корисний і поживний. Ми реалізовуємо свою продукцію вже в помитому вигляді, у пакуванні. Є і в почищеному вигляді як разова порція у 150 грамів. Також сушимо з нього чипси, виготовляємо сублімований порошок як біодобавку, а ще чай з топінамбура”.

Стартувати у підприємництві Інні Бачинській допоміг грант від консорціуму компаній JERU. Завдяки отриманим коштам жінка придбала частину необхідного обладнання для вирощування цього овоча і переробки продукту. “Я отримала 62 тисячі гривень, за які придбала сироповарку, щоб з топінамбуру виготовляти сироп. Також за рахунок БФ “Посмішка ЮА”, який ініціював грантовий конкурс, отримала бензокосу”.

Та ось проблема: виявилося, що важко знайти водія на трактор. Адже чимало трактористів нині на фронті. Тож пані Інна вирішила сама сісти за кермо. Допоміг ваучер від обласної служби зайнятості: завдяки цьому нині підприємиця навчається ще з двома жінками на курсах, опановують водійську категорію А. “Ми вчимося водити трактор, який має більше передач, ніж звичайна автівка. У цьому складність. Навчання дистанційне, періодично приїжджаємо на навчання у Рівненський центр перекваліфікації. Іспити — в січні, і до цього часу сподіваюся опанувати навички водіння на практичних заняттях і отримати категорію”, — каже Інна Бачинська.

Така грантова допомога дала їй можливість займатися справою, про яку давно мріяла. “Я не хочу залишатись осторонь активної економічної підтримки нашої держави. Війна впливає психологічно на кожну родину, і дуже важливо не закритися в собі, а знаходити новий позитивний ресурс”.

У сучасній Україні повномасштабна війна внесла серйозні зміни в ринок праці, зокрема в питання гендерної рівності та ролі жінок у професійному середовищі. В умовах дефіциту кадрів, особливо у “чоловічих” професіях, жінки все частіше починають займати позиції, які традиційно вважалися за сильною статтю. Потребу в перекваліфікації жінок підтверджує, зокрема, й дослідження Мінекономіки: 2024 року майже кожне друге підприємство зіштовхнулося з труднощами під час заповнення вакансій. Основними причинами браку робочих рук називають мобілізацію (67%) та міграцію (54%). Дослідження, яке здійснив сайт пошуку роботи Work.ua, стверджує, що дефіцит кадрів в Україні набуває кризового характеру. Тобто, працездатного населення стало менше, а кількість вакансій залишилася на тому ж рівні, що й до повномасштабної війни (приблизно 6-7 мільйонів українців виїхали за кордон). Плюс порахуйте, скільки людей пішло до ЗСУ. Отже, від вільного ринку праці, який оцінювався з огляду на тих, хто платить податки (а це, приблизно, 11 мільйонів), в Україні залишилося небагато.

До речі, за інформацією державного департаменту реалізації політики зайнятості, за ваучерною програмою цього року 77 жінок обрали професію тракториста-машиніста сільського господарства.

Вікторія Катрич