Людські страждання — через серце і душу
Людина, яка вибрала галузь медицини, свідомо віддає частку своєї душі пацієнту. Його біль і страждання проходять через серце лікаря. Це можна з упевненістю сказати і про нашого нинішнього співрозмовника Анатолія Заранчевського.
Майбутній лікар-офтальмолог народився в селі Волосівці на Летичівщині. Зрозуміло, що ще за шкільних років були різні проєкти щодо майбутньої професії, часом навіть протилежні за метою і змістом. Та поступово все зосередилось на благородній справі: стати добрим лікарем, щоб надавати необхідну допомогу людям. Отож по закінченню восьмирічки сільський хлопчина вступив до Чемеровецького медичного училища. Далі була служба в армії, а після демобілізації змужнілий хлопець усвідомлено вступив на лікувальний факультет Вінницького медичного інституту ім. Пирогова. Швидко, мов весняна повінь, сплили студентські роки, пролунали зворушливі слова клятви Гіппократа, і дипломованого фахівця після проходження інтернатури призначили лікарем-офтальмологом у Хмельницьку міську поліклініку №4.
Попервах було нелегко. Вивчав досвід колег, набував нових практичних знань і вмінь. А вже незабаром і сам вчив інших. Талант і працелюбність принесли йому заслужену повагу серед колег, а його пацієнтам — змогу бачити й милуватися, як щоранку сходить сонце. Тому невдовзі став завідувачем офтальмологічного кабінету поліклініки.
Нині Анатолій Заранчевський відомий у місті та за його межами лікар-офтальмолог, уже понад 30 років віддав своїй улюбленій професії.
«Надзвичайно приємно отримувати слова вдячності за свою роботу. Кожен пацієнт, якому допоміг яскравіше й чіткіше бачити світ, — це вже перемога, — ділиться Анатолій Петрович. — Повернути зір хворим допомагають наші лікарі Людмила Анісімова, Наталія Задерей, медичні сестри Ольга Коробко, Наталія Лисак».
Нині багатостраждальна медична галузь проходить чергове коло випробувань. І якість надання медичних послуг великою мірою залежить від матеріально-технічної бази лікарняного закладу. Завдячуючи адміністрації поліклініки і міській владі, в кабінеті зроблено гарний ремонт, є сучасне обладнання та інвентар. Це дає можливість медикам належно проводити обстеження хворих, надавати їм високого рівня медичну допомогу. Щодня тут лікується по кількадесят пацієнтів, серед яких і воїни ЗСУ, внутрішньо переміщені особи.
Для Анатолія Заранчевського і його колег найбільша радість, коли недугу подолано — повернуто зір, і хворий має змогу з оптимізмом дивитись у завтрашній день і наближати у Перемогу.
Валерій Марценюк
