На Хмельниччині пенсіонерка віддала свій будинок переселенцям

Ми щоденно слухаємо повідомлення про найважчу зиму, яку маємо пережити, оскільки  ворог цілеспрямовано намагається знищити нашу енергосистему, і всі готуємося перебороти  очікувані холоди.  Втім, вдома, як кажуть, і  стіни гріють,  бо рідні. А як прожити зиму  реальним втікачам від війни, які позбулись і рідних стін, і майна, і втікали від смерті, прихопивши лише дітей?          

Чотири сім’ї маріупольців знайшли прихисток у приміському селі нашої тергромади. Загалом – це 11 людей: дорослі і діти. Нині вони всі мешкають  в одному будиночку на три кімнати, кухню і коридором. Свою хату  їм надала   бабуся в селі поблизу Хмельницького. Зараз сім’ям запропонували ще один невеликий будинок, але він виявився  не облаштованим для проживання, особливо коли йдеться про осінь та зиму. Відтак маріупольцям вирішили допомагати БФ «Карітас» УГКЦ  і офіс «Розумне довкілля. Хмельницький». Сім’ї під супровід взяла кейс-менеджерка проєкту “Реагування на надзвичайні ситуації внаслідок бойових дій в Україні-2022” Зоряна Моташко. Кейс-менеджмент,  який дуже ефективно працює  під час війни, здійснює оцінку потреб людини та його сім’ї. До речі, меблі волонтери знайшли завдяки  допомозі працівників офісу «Розумне довкілля», які з початку  повномасштабної війни допомагають   внутрішнім переселенцям облаштовувати домашній побут.На сайті міської ради  і на власній сторінці у ФБ менеджери офісу розмістили оголошення, на яке відгукнулись люди: «Друзі! Маємо запит на меблі від внутрішньо переміщених осіб. Потрібно все: ліжка, шафи, столи, стільці, килими. Передамо все через «Карітас Хмельницький» УГКЦ, тому будьте певні, що дістанеться саме тим, хто цього найбільше потребує. Якщо маєте змогу, привозьте самостійно у Центр управління відходами на пр. Миру, 7 (міський полігон ТПВ) або зателефонуйте до нас в офіс  і ми спільно вирішимо з логістикою. Разом ми сильні!»

«Вже  завезли  нашим переселенцям  дрова, адже в будинку відрізане постачання природного газу і опалюють його дровами, –  розповіла  пані Зоряна.

–  Також забезпечили їх необхідними меблями, пледами, постільною білизною, посудом, продуктами харчуванням та побутовою хімією».

Допомагають маріупольцям і селяни, адже трагедія цього українського міста не залишає байдужим нікого. “Тут дуже добрі і щедрі люди. Вони нам усім допомагають. Ми навіть такого не очікували, коли їхали. Дякуємо усім, що ви такі добрі”, -– сказала  Вікторія, мама дворічного Данилка, наймолодшого з одинадцяти жителів будинку, якому волонтери також  привезли меблі – дитяче ліжечко.

Сім метрів кубічних дров, ковдри, рушники, постільну білизну, побутову хімію та посуд  привезли волонтери фонду багатодітній сім’ї переселенців з Харківської області, які мешкають у нашій тергромаді. Поліна, мати чотирьох дітей з Харківської області розповідала, як після мінометного обстрілу згорів  їх будинок, а двоє дітей отримали поранення. Повертатися їм фактично нікуди. Тож  дуже сподіваються на допомогу.

А в Хмельницькому  145  родин вимушених переселенців, які проживають у міській  тергромаді,   отримали спальні набори від іншого благодійного фонду –  “Рокада”. Цей фонд з 23 березня допомагає внутрішньо переміщеним особам в нашому місті. Насамперед,набори отримали вразливі категорії — люди з інвалідністю, пенсіонери, багатодітні. Спальні набори  волонтери фонду роздавали  у кілька етапів. До набору входять спальні мішки, матраци, подушки, теплі ковдри та інші речі.

«У перший день  ми роздали допомогу для облаштування спальних місць, – розповіла Анастасія Федорук, регіональна менеджерка  з питань захисту  Хмельницького осередку «Рокади». – Цю допомогу надіслали  наші партнери Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН).  Ми отримали  спальні мішки, матраци, термоковдри,теплі ковдри, подушки, рушники, посуд, термоси, гігієнічні набори. В наступні  дні  видаватимемо людям інші речі. Адже  допомога досить об’ємна».

Війна остаточно переконала, що держава без громадянського суспільства не може  самотужки  вирішувати чимало проблем, забезпечувати всі потреби людей, зокрема вимушених переселенців, більшість з яких гостро потребує соціальної підтримки і адаптації. А простіше – людяності  і взаємодопомоги, як в усіх цивілізованих державах.

Вікторія Катрич.