Не всі школярі Хмельницького матимуть канікули з 24 жовтня: хто продовжить навчання?

Промайнули майже два місяці нового навчального року в режимі воєнного стану, і до карантинного онлайн досвіду додався новий: змішане навчання, впереміш з сигналами тривоги і перебуванням у сховищах. Власне, сховища й стали нині головним пріоритетом навчального процесу. Попереду — осінні семестрові канікули. Як їх організують у Хмельницькому, яке навчання буде після тижневої перерви? Про це і про інші виклики для української освіти в розмові з в.о. директора департаменту освіти і науки Хмельницької міської ради Ольгою КШАНОВСЬКОЮ.

— 17 жовтня, після масованих обстрілів всієї території держави, міністр освіти звернувся до керівників ОДА і департаментів освіти на місцях щодо визначення формату навчання, наголо- сивши на необхідності вивчити та оцінити теперішню ситуацію задля безпеки дітей та педагогів. Як організований освітній процес у закладах нашої громади?

— Так, коли відбувся масований обстріл України, була рекомендація МОНУ перейти в дистанційний формат, і органи місцевого самоврядування приймають остаточне рішення. Школи ми тоді повністю перевели в дистанційний формат всі паралелі, з 1 по 11 класи. Вже з цього понеділка було прийняте рішення повернутися до попереднього, змішаного режиму. Ми навчились швидко мобілізовуватися, на ходу змінювати формати навчання. Дистанційний і очний чергуються, тому що більшість укриттів обмежені в площі. Лише заклади, які мають повноцінні укриття, можуть працювати очно і в повному складі. Насамперед, це наші новозбудовані заклади — початкова школа №1 і дитсадок на Озерній. Більшість укриттів— так звані адаптовані. Це підвальні і цокольні приміщення, що використовуються, як укриття, за рекомендаціями ДСНС. Їхня площа в рази менша, ніж потрібно для всіх учнів і працівників. Тому доводиться чергувати класи. Одні в очному, інші в дистанційному процесі, щоб можна було максимально охопити дітей очним форматом: поденно чи потижнево.

— Від початку літа триває робота над доведенням укриттів до рекомендованої ДСНС норми. Які проблеми нині ще залишаються?

— Із 9 червня ми розпочали моніторинг наших укриттів, і найперше вони були готові в дошкільних закладах. Хочу сказати, що рекомендації ДСНС щодо шкіл двічі змінювались від червня по 31 серпня, тому що вносилися зміни щодо ширини і висоти другого входу. На початок квітня такої норми взагалі не було. Спочатку мав бути евакуаційний вхід, і кількість дітей в сховищі не мала перевищувати 50 осіб. Потім з’явились вимоги щодо другого невеликого входу, через який зможе пробратись дитина за допомогою дорослих. Потім рекомендації змінились: обидва входи мають бути повноцінними, просторими. Наші деякі заклади стоять зараз в черзі на виготовлення проєктноошторисної документації, тому що експерти повинні визначити, наскільки міцна капітальна стіна, щоб робити другий вхід, або перебудувати повністю фундамент. Вартість повної експертизи до 50 тисяч гривень. Тому ми змушені варіювати, обирати найоптимальніші варіанти реконструкції..Також ми зіштовхнулися з труднощами, коли потрібно було підвести в певні укриття проточну воду, а деякі не мали каналізації. Доводи- лося встановлювати насоси чи робити додатковий водовідвід. В деяких закладах закуповували біотуалети  для укриттів. На сьогоднішній день керівники вже бачать, як ведуть себе в укриттях діти, як їх організовувати, щоб було корисне дозвілля, а не просто перечікування тривоги.

 — Тобто, вже вироблений досвід, як проводити час в укриттях, щоб була корисна комунікація?

— Є відповідні рекомендації від МОНУ, і ми їх також надавали. Наприклад, минулого понеділка повітряна тривога розпочалася о 7.20, в цей час наше дошкілля вже працює, і вихователі приймали діток. У сховищах проводили розважальні заняття, діти дивились мультфільми, використовували проєктор і стіну. Під час деяких тривог доводилося вже й обідати в укриттях. Викорис- товували і сухі пайки – соки, печиво, бутерброди, запіканки, і розігрівали їжу. Навіть наші працівники, які проживають близько, в тому числі і я, надавали домашні кухні з газовими плитами, коли по місту не було світла, а в садочку понад 50 діток. Або почали готувати, і пропало світло, тоді наші кухарі доварювали обіди по “ближніх” кухнях, на газі

 — Чи використовують у закладах освіти електрогенератори?

— У нас є заклади, які забезпечені генераторами. Але, за рекомендаціями ДСНС, в тих приміщеннях, де знаходяться діти, не можуть працювати ге- нератори. Тому що відпрацьовані гази забруднюють повітря токсинами. Потрібна окрема облаштована кімната, з вентиляційними отворами. Тому ми з цим обережні, бо йдеться про безпеку дітей. Заклади, які мають генератори, вмикали їх лише для харчоблоків.

 —Тепер, складаючи дитяче меню, доводиться враховувати запасний варіант: “сухий” обід у сховищі?

— Меню доводиться змінювати часто і не лише через причини, які я назвала. Буває, постачальник не може вчасно привезти продукти з села, особливо, коли були проблеми з паливом. Тому в шкільних кухарів є таблиці корисних замінних продуктів, з яких можна швидко приготувати їжу.

 — Коли розпочинати осінні канікули, кожна школа вирішуватиме сама?

— Так. Але ми рекомендували, щоб це відбулося не в один день для всіх, а поступово, по паралелях. Наприклад, якщо одна частина школи на канікулах, то інша в цей час очно навчається, щоб можна було використовувати укриття, і щоб заклад не був порожній. Та й тепла погода зараз сприяє, бажано максимально використати цей час.

 — Більшість батьків перед першим вересня бажали, аби діти навчались очно, зараз же через “прильоти” їхня впевненість у безпеці дітей схиляється в бік онлайну. Як у Хмельницькому?

— Думки змінюються. У вересні батьки побачили укриття, і це їх влаштовувало. Після оцих масових атак, зрозуміло, спрацьовує інстинкт самозбереження. І тут безпека — найголовніше. Так було й на початку війни: коли прилітало в Старокостянтинів, у нас було менше дітей у садочках. Коли бомбили Краматорськ, меншало також. Це природно. Якщо на початок вересня в садочки ходили до 5 тисяч малюків, то зараз — до 3 тисяч. По школах сказати важче, тому що додався коронавірус, і до 31 грудня діють ті ж обмеження: карантин, самоізоляція 14 днів.

— Тобто, окрім оцих божевільних атак, додався і ковід? Чи залишаються діючими вимоги щодо обов’язкового щеплення педпрацівників?

— Ні, зараз цей наказ МОЗУ і МОНУ тимчасово призупинений, але в нас всі працівники, не лише педагоги, вакциновані в кінці 2021 року. Зараз, хто має бажання, щеплюються бустерною дозою. Знаєте, раніше ми на це реагували більш гостро: було ледь не катастрофою, коли весь клас відправлявся на самоізоляцію, а значить, на дистанційку, яку лише освоювали. Зараз дистанційна форма вже апробована і звична. І якщо клас іде в самоізоляцію і в онлайн, відповідно звільняється місце в укритті, а класну аудиторію кілька днів готують, дезинфікують, і в ній навчаються інші учні. Тобто, маємо максимально ефективно використовувати приміщення.

— У зв’язку з тим, що цього року для осель будуть температурні обмеження, чи торкнуться вони закладів освіти? Які будуть норми температурні?

— За діючим регламентом, це плюс 17 градусів у спальних кімнатах садочків, плюс 16-17 — у навчальних. Ці норми залишаються. Всі комунальні установи готувались до опалювального періоду, і ми також готувались: утеплювали, замінювали вікна, дахи, і зараз продовжуємо. Міська рада додатково виділила 13 млн 300 тисяч гривень на заміну аварійних вікон, тому що в аудиторіях вікна замінені, але є ще технічні приміщення, коридори, а також аварійні, пошкоджені негодою вікна, через які може “втікати” тепло. Також перекриваємо аварійні дахи.

— Освіта нині перебуває в постійних трансформаціяхчерез війну, втрачається мотивація. Що зараз важливо робити вчителю, аби не перетворитись лише на трансформатора знань?

— Процес психологічного відновлення, на жаль, тривалий і для щколяра, для педагога. Але вчитель повинен нести позитив, і якщо він цього не здатний робити, вигорів, він є професійно неспроможним. Школа виховує, а не лише вчить. І ця аксіома незмінна. В онлайн також потрібно спілкуватись з дітьми не лише на урочні теми. У них багато запитань, на які учитель повинен давати відповідь.

 — Це обговорюєте на освітніх платформах?

— Так, у нас працюють комунальні Центр професійного розвитку, Літня школа для педагогів, діють неформальні об’єднання педагогів. Нещодавно у нас проходила школа з питань інклюзії, тому що до нас приїхала частина дітей з особливими потребами, потрібно було налаштувати педагогів на цю проблематику. Трохи змінилося і законодавство. Раніше були обмеження: одна-дві дитини на клас. Зараз ці обмеження зняті, бо до нас приїхало чимало діток з особливими потребами. Але діти всі рівні. І це найголовніше. На сьогодні маємо, загалом, 1314 школярів переселенців, і 483 дитини дошкільного віку.

— Як мотивувати дітей до знань? Ч и не стануть наші діти війни втраченим поколінням в освітньому сенсі? 

 — Мені здається, найкраща мотивація — особистість педагога. Якщо він мотивований, розуміє, для  кого працює, то буде результат. І стратегія Нової української школи спрямована на здобуття дітьми знань, які допомагатимуть в житті, а не лише накопичуватимуть теорію. Нинішній світ прагматичний, і уміння втілювати знання в реальне життя дуже важливе. Нова українська школа обов’язково стане реальністю, бо її мета — виховання патріотичних, самодостатніх і фізично і психологічно здорових українців, і війна, її наслідки переконують, наскільки це важливо і на часі.

Розмовляла Тетяна Слоюодянюк