Нові обриси “Берега надії”

Історія центру, розташованого у мальовничій лісовій місцині біля села Головчинці, розпочалася в 2008 році: тут відкрили Центр рекреації для жителів міста Хмельницького з обмеженими можливостями. З 2014 року тут почали проходити реабілітацію учасники АТО/ООС та члени їх родин, діти загиблих захисників, переселенці, діти з Старобільська і Краматорська. У РЦ “Берег надії” з 2017 року приймають в позалітній час сім’ї захисників та захисниць Хмельницької тергромади, дітей та дорослих з особливими потребами, вимушених переселенців, проводяться виїзні тренінги-семінари-таборування з розвитку лідерських якостей, національно-патріотичного виховання “Сокіл Джура” для молоді, обласні змагання з туризму, спортивного орієнтування, фестивалі, зокрема “Територія вільних людей”, концерти, психологічні тренінги, в тому числі “Жіночий шатл”, “Лідерська програма” ТК “Розвиток” та майстер-класи, спільні семінари з департаментом освіти та науки ХМР щодо дітей з інклюзивним супроводом, літні вишколи Пласту. Влітку організовують відпочинок для дітей пільгових категорій, оздоровлення та наметове таборування “Лісові герої”. На даний час тут забезпечують харчуванням будівельні бригади, які здійснюють капітальні ремонти позаміського дитячого закладу оздоровлення та відпочинку “Чайка”. У цілющому природному оточенні щоліта безкоштовно оздоровлюється до 300 дітей, зокрема з особливими потребами. Фактично люди сюди приїжджають протягом всього року.

На початку січня у “Березі надії” оздоровлювались переселенці з Бахмута, Маріуполя, Лимана, Херсона… Програма заїзду була доповнена оздоровчими заходами: відвідуванням соляної кімнати, обладнаної 2021 року (мікропроєкт — переможець програми “Громадські ініціативи” Хмельницької ОТГ), оздоровчих масажів, теренкур (лікувальної фізкультури), занять в тренажерному залі, виконанням індивідуальних і групових вправ з фізичної реабілітації, вживанням кисневих коктейлів і фіточаїв”, — йдеться у повідомленні міської ради у Фейсбуці.

Найбільше змін “Берег надії” зазнав позаминулого року: після початку повномасштабного вторгнення попит на такі центри зріс. Адже тисячі військовослужбовців повертаються додому з травмами — як фізичними, так і ментальними. Додались і внутрішні переселенці, зареєстровані у міській територіальній громаді. І мова вже не тільки про традиційне оздоровлення та відпочинок, а й про повноцінний медично-реабілітаційний процес. Весь минулий рік, починаючи з лютого, тривав капремонт приміщень, при цьому надання базових соціальних послуг Центру не припинялося: за 2023 рік оздоровили 2314 осіб. Тривали роботи з придбання медичного, реабілітаційного, фізкультурного обладнання, спортивного інвентарю, наповнення кабінетів психологів, лікарів ФРМ, фізичних терапевтів, залів та кімнати психологічної та фізичної реабілітації, придбані меблі в кімнати для проживання, мультикухня для ерготерапії, обладнані зручні санвузли та коридори згідно зі стандартами доступності тощо. На це з міського бюджету виділено 3,9 млн грн (обладнання) та 3,7 млн грн на ремонти, зокрема й на реконструкцію модульної котельні, яка забезпечує теплом та гарячою водою три житлові корпуси комплексу загальною площею майже 3 тис. грн на 270 ліжко-місць, з власною кухнею та їдальнею на 45 місць. Функціонує повноцінне укриття, яке стало й комплексним сучасним тренажерним залом. Нині ремонтно-оновлювальні роботи на завершальному етапі: будівельники облаштовують фойє на першому поверсі. І вже в березні тут проходитимуть реабілітацію військовослужбовці та їх сім’ї, родини загиблих героїв та ВПО. У 2024 році відкриють пляж на Південному Бузі з послугами річкових прогулянок на човнах, каяках, сап-бордах, річкових екскурсіях від Меджибізької фортеці до Щедрівського водосховища.

— Повномасштабне вторгнення дуже багато змінило і в нашому житті, і в мисленні, зокрема щодо нової ролі рекреаційних закладів. Фактично у “Березі надії” безкоштовно відновлюватимуться, проходитимуть реабілітацію наші військовослужбовці і їх сім’ї, загалом постраждалі від війни. Тепер ви готуєтесь цілорічно приймати їх…
— Так. Але, крім реконструкції, ми працювали над укомплектуванням штату працівників. На сьогодні вже сформований колектив із обслуговуючого персоналу і 15 профільних спеціалістів з фізичної, психологічної, соціальної реабілітації, тобто мультидисциплінарна команда. Тому центр здатний працювати безперервно. До речі, наш психолог Павло Молчанюк, лікар ФРМ Олександр Архипчук та фахівець з фізичної реабілітації Олександр Білий мають воєнний досвід з 2014 та 2022 року, також добровільно працювали на бойових позиціях.

Загалом весь минулий рік для нас — це навчання команди, набуття досвіду в подібних центрах України. Зокрема, це київський центр ментального здоров’я “Лісова поляна”, реабілітаційні центри “Незламні” у Львові, “Super humens” у с. Винники та приватний надсучасний центр фізичної реабілітації “Модричі”, поблизу м. Трускавець Львівської області, співпрацюємо з центром комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю “Донбас”, що на даний час в Івано-Франківську, куди змушений був переселитись з Краматорська Донецької області.

Хочу підкреслити нашу якісну співпрацю з міською владою, зокрема з управліннями праці та соціального захисту та охорони здоров’я, департаментом освіти, з волонтерськими та громадськими організаціями “Простір можливостей”, “Сила нації”, “Бойове братерство” , “ТАТО-Хаб”, “Рокада”, “Я — Українка”, Центром реабілітації та відновлення, Клубом рибалок України, спілкою освітян Хмельниччини, територіальними громадами Летичева, Деражні, Меджибожа, Старої Синяви. Зокрема почали співпрацю з Хмельницьким ветеранським центром “Захист 4.5.0”, який з листопада 2023 року проводить навчання представників громад, спеціалістів для роботи з ветеранами. До речі, керівниця ветеранського центру, ветеранка Катерина Луцик вперше приїхала до нас через три місяці після початку повномасштабного вторгнення. Вона вже тоді шукала базу для реабілітації воїнів. На той момент у нас було дуже багато переселенців. Ми спільно з “Карітасом” також проводили оздоровлення дітей, які зазнали травм війни. І паралельно почали роботу над створенням центру для реабілітації захисників. Що найважче? Зараз нікого не здивуєш комфортом, євроремонтом, плазмовими телевізорами в кожній кімнаті… Дуже важливо сформувати команду, здатну якісно, комплексно, системно та з відкритою душею, по-сімейному надавати послуги, адже саме цього вимагає сьогодення. Наразі дуже бракує спеціалістів, які вміють працювати з воєнними травмами. Загалом ми, українці, першими в світі в ХХІ сторіччі зіштовхнулись з таким масштабним викликом: адже з передової повертаються десятки тисяч бійців з каліцтвами, з травмами війни. Так само жертвами війни є цивільні, переселенці, діти… Ці категорії мають право раз на рік протягом двох тижнів безкоштовно отримувати послуги з оздоровлення в “Березі надії”.

— Ви повністю реконструювали спортзал, і тепер тут дві кімнати з сучасними складними тренажерами для фізичного відновлення. Як відбуватимуться заняття, адже, крім обладнання, потрібні кваліфіковані спеціалісти?
— Ми підібрали фахівців, які вже мали подібний досвід. Це спортсмени, лікарі, фахівці з фізичної реабілітації, які працювали в медичних реабілітаційних закладах, лікарнях, госпіталі МВС у Хмельницькому. Відповідно формували й матеріальне наповнення тренажерних залів. А кошти повністю забезпечила міська рада. Спеціалісти, які виграли тендер, надали і встановили обладнання, проведуть для наших фахівців відповідний тренінг, у підсумку вони отримають сертифікати, щоб працювати за цим обладнанням. Також долучилась до навчання наших спеціалістів з питань кейс-менеджменту команда “Захисту 4.5.0”. А минулого року четверо наших колег і я особисто пройшли тижневий тренінг у Києві від “Простору можливостей”.

Чи важко будувати центр, навчатись працювати в мультидисциплінарній команді? Знаєте, ні, важче пояснювати суспільству, всім причетним до цієї справи, яка роль кожного в цьому процесі. Особисто я цим живу, і маю величезне бажання зробити все для наших захисників, аби вони відчували турботу, увагу, вдячність — головне. Бо одна справа повторювати “Героям слава”, інша — конкретно для цих героїв щось робити. Одразу ж, як наші працівники отримають відповідні сертифікати, ми розпочнемо кваліфіковану реабілітацію і соціальні послуги. Що запропонуємо? В першу чергу, це комфортне проживання і відповідне харчування згідно з рекомендаціями лікаря-дієтолога. Далі базові соціальні послуги, реабілітацію та оздоровлення, як зазначено в оновленому статуті центру, Які ще послуги? Це наша соляна кімната для галотерапії, кисневі коктейлі. Загалом розроблено 8 програм на оновлення опорно-рухового апарату: захворювання хребта, артрози та ортропатії, кантрактури після травм, переломів та післяопераційні розлади, хронічні та гострі захворювання м’язової та сполучної тканин. У нас є апібудинок, просто зараз не сезон бджолотерапії. Було 10, придбали ще 20 спортивних велосипедів, закупили палиці для занять скандинавською ходьбою. Ще два роки тому побудували пандус довжиною 128 метрів для сполучення і забезпечення доступності житлового комплексу з спортивними майданчиками та стадіоном. Завдяки цьому люди, які пересуваються на візках, матимуть змогу без перешкод дістатися до стадіону та ігрових майданчиків.

— Ви працюєте з благодійними фондами, організаціями в підтримці ветеранів і їх сімей та інших соціальних категорій?
— Так, наш давній партнер в організації гуманітарної та психологічної допомоги БФ “Карітас”, БФ “Благо поруч”, до того ж її керівниця, Ангеліна Волошина наша землячка, з Сахнів. Звісно, постійно працюємо з нашими волонтерськими організаціями.

— Яка пропускна спроможність одного періоду реабілітації, скільки людей зможе пройти програму за два тижні?
— Ми говоримо власне про сім’ї: це 8-12 сімей, тобто в середньому 50 людей на один заїзд. Чому важливо проходити реабілітацію сім’ями? Це світова практика. Тому що сім’я, проводжаючи на фронт одну людину, по поверненню може зустріти зовсім іншу, з якою потрібно наново будувати взаємини. І важливо, що серед наших працівників є ті, кому тема війни реально близька. Працівник нашого центру Геннадій Герасименко, ветеран АТО/ООС, проходив тут свого часу реабілітацію. У бухгалтерки Майї Теплик чоловік воює на Запорізькому напрямку, в родині майже кожного працівника є воїн. У нас працюють переселенки з Херсонської і Донецької областей, які мешкають в Головчинцях. Фактично дотримуючись принципу “рівний-рівному”, наш колектив розуміє ці проблеми.

— Крім “Берега надії”, нині триває реконструкція території і корпусів бази “Чайка”?
— Так, від 4 січня 2022 року вона також передана до управління соцзахисту міської ради. Тому, відповідно, спектр соціальних, реабілітаційних послуг буде розширений і комунікація також. Для цього ми працюємо й з громадськими, волонтерськими організаціями. До прикладу, ще з 2019 року, нам допомагає тренінгова компанія “Розвиток”, зокрема її керівниця, психотерапевтка Олена Дейна. Особливо важлива була допомога волонтерів після початку повномасштабного вторгнення. У нас був величезний гуманітарний хаб, допомогу везли звідусіль: від продуктів до гігієни й одягу. У центрі ми надали допомогу, прихисток понад 2300 переселенцям, за 2023 рік спільно зі Штабом допомоги вимушених переселенців міської ради надали матеріальної допомоги 2423 особам. Ми знаходимося поруч автомагістралі, по якій на початку 2022-го рухались валки автомобілів на захід, і коли люди заїжджали, також допомагали всім.

Розмовляла
Тетяна Слободянюк