Освіта: реформування, укриття, демографія

1 вересня 2023 року, замість звичних ЗОШ, НВК та НВО, учні Хмельницької тергромади сіли за парти у 5 початкових школах, 16 гімназіях та 18 ліцеях. Загалом 34 заклади загальної середньої освіти з 56 існуючих змінили тип та назву. Так розпочався третій етап трансформації закладів освіти, який завершиться в Україні в 2027 році переходом на повне 12-річне навчання. Цей процес виявився надзвичайно складним, резонансним і водночас еволюційним. І хоча навчальний рік офіційно ще не завершився, освіта традиційно готується до підсумкових атестацій та тестування, розпочала прийом дітей до першого і десятого класів та в дошкільні заклади. Детальніше про фініш, прогнози та плани на наступний навчальний рік — у розмові з в.о. директора департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради Ольгою Кшановською.

— Ольго Вікторівно, які виклики війни і реформи в умовах воєнного стану довелось долати хмельницькій освітній громаді?
— Рік був непростий, ми мали велику кількість викликів, які намагалися долати, і в цих умовах організовувати освітній процес. Також цьогоріч активно продовжувалась трансформація навчальних закладів, освітньої мережі в цілому. Так, це було і викликом, і ризиком: в умовах повномасштабного вторгнення здійснювати реформування освіти. Звісно, реформа, розпочата у 2017-ому, не передбачала сьогоднішніх воєнних реалій, але ми не можемо зупинитись у поступі, у черговій недореформі, як було з попередніми. Коли почалось повномасштабне вторгнення, виникало питання: чи доречно продовжувати реформування освіти? Але ж діти пілотних класів Нової української школи (НУШ) зараз уже шестикласники, і якби ми призупинили реформу, то для чого тоді починали? Тому в МОНУ було прийняте рішення продовжувати реформування освіти. І в майбутньому воно дасть добрі результати. Хоча ми й отримали частково обурення від батьківської спільноти, тому що не всі батьки, на жаль, розуміють ідею цієї реформи, оскільки вона передбачає не просто зміну типу, назви закладу. Це зміна принципу навчання: діти по завершенню 9 класу мають великий вибір профільного навчання, а не йдуть в універсальний 10 клас, бо там однокласники, сусід чи друг ще з садочка. Але майбутнє — за профільною старшою школою, щоб за два роки (10-11 класи), а в майбутньому за три (10-12 класи) отримати профільні знання, вступити без проблем до вишу.

— Освіта розпочала вже третій етап трансформації, яким був попередній? І яка доля сільських малокомплектних шкіл?
— Попередній етап — у 2021 році, коли до міської мережі були приєднані сільські заклади освіти. Також тоді відбувся перший етап їх оптимізації, тому що деякі заклади не відповідали нормам законодавства через малу наповнюваність. Довелося, за законодавчими нормами, робити їх двоступеневими. Потім ми приводили у відповідність назви початкових шкіл, яких в громаді п’ять. Нині триває третій етап — формування мережі ліцеїв. Законодавець дав нам час до 1 вересня 2024 року сформувати мапу ліцеїв, особливо профільних, щоб розуміти, в якому напрямку рухатись, яку стратегію обирати. І сьогодні ми на етапі формування також мережі гімназій. Деякі заклади минулого року зупинили набір в 10 клас, щоб з 1 вересня розпочати освітню діяльність у статусі гімназії.
Новий законодавчий виклик — це малокомплектні сільські школи, де менше 45 дітей у школі. У нашій територіальній громаді є заклади, де по 27-28 діток. Відповідно слід проводити оптимізацію, і громади на це реагують болісно. Тому дуже важливо правильно організувати там освітній процес.

— Воєнна демографія похитнула наповнюваність освітніх закладів у місті, чого раніше не було. Як це вплине на діяльність тих же ліцеїв, гімназій?
— Так, маємо дуже велику проблему, яку, на жаль, має вся Україна, — зменшення кількості дітей. У громаді їх стало в рази менше — вони виїхали з батьками за кордон. І якщо ми спланували, що в громаді буде 20 ліцеїв на 38 тисяч учнів, то розуміємо, що через деякий час їх буде забагато. Також потрібно переглядати мапу ліцеїв з іншої причини: вже другий рік поспіль учні після 9 класу обирають профтехосвіту. Відповідно зменшується потік учнів у десяті класи. Робітничі професії стали актуальними. Минулого року за деякими спеціальностями в профтехосвіті збільшився набір, і ми відповідно збільшили регіональне замовлення за рахунок міського бюджету, тому що є і попит, і потреба, щоб грамотно сформувати мережу, оцей великий механізм. У нас є ідея, і так передбачає законодавець, щоб в громаді були так звані чисті ліцеї: це 10-11-і класи, без гімназійних. До речі, це — європейський досвід. Але й у нас є такий досвід. Це — колишній технологічний багатопрофільний ліцей, на сьогодні — ліцей №3 ім. Артема Мазура. На його базі є можливість сформувати чистий ліцей. Минулого року там уже призупинений набір у п’ятий клас, відповідно кожен рік буде зменшуватись гімназійна ланка, зараз суттєво збільшується ланка десятикласників. Якщо раніше там набирали чотири десятих класи, то минулого року сім. І цього року кількість збільшиться, тому що ліцеїсти показують хороші результати і на олімпіадах, і на конкурсах.

— Чи складно буде цього року складати мультипредметний тест (МПТ), зважаючи на третій рік у війні?
— Думаю, дітям буде складніше, бо змінилася процедура тестування. Минулого року учні в кілька етапів складали тести. Відповідно й нам було краще організувати цей процес. Цього року учень, зайшовши в заклад, протягом дня має скласти всі предмети. Тобто, має бути готовим і освітньо, і психологічно, і фізично. Будемо сподіватися, що діти впораються, педагоги їх на це налаштовують.

— Розпочався запис дітей до першого класу і малюків у дитсадки. Прогнози на п’ять тисяч першокласників у новому навчальному році реальні?
— Це прогнози за реальним максимумом, якби не повномасштабна війна. Минулого року ми прогнозували 4-4,2 тисячі першокласників, реально прийшли у класи 3800 дітей. Так само спостерігається зменшення кількості першокласників на цей рік. Тому по перших класах ми орієнтуємося вийти на 3,5 тисячі діток. З 1 травня розпочалася зарахувальна кампанія до перших класів, і з електронної реєстрації бачимо, що деякі заклади, на жаль, будуть мати мінус один-два класи. Така сама тенденція й по десятих класах і за профілями, і за заявами.
Щодо дошкілля: ми розпочали зарахувальну кампанію з 1 квітня і бачимо, що малюків у громаді також суттєво менше. До речі, така ж картина і з народжуваністю. Єдиний демографічний рекордсмен — мікрорайон Озерна, там учнів і малюків в садочках буде більше, ніж в інших мікрорайонах. Але демографія є мігруючим фактором. Що маю на увазі? Дві тисячі діток, які перебувають за кордоном, продовжують здобувати українську освіту. І ми маємо певні сподівання, що покращиться ситуація, і їх батьки захочуть повернутися в Україну. І це ми вже спостерігаємо.

— Цього року розпочалося будівництво укриттів. Шість у школах та три — біля дитячих садочків. На це заплановано понад 200 мільйонів гривень. Левова частка — міський бюджет, є допомога держави. Яку місію, окрім безпекової, нестимуть нові укриття?
— Навчальний рік розпочинався з головною умовою: наявністю укриття. На жаль, залишається ряд закладів, які не можуть вмістити всіх дітей в укритті, і, відповідно, вони працюють у дві зміни. І є кілька закладів, які не мають укриттів і навіть не можуть їх орендувати, бо це приватний сектор, поблизу немає великих підприємств. На сьогодні три садочки продовжують працювати на базі інших садочків.Також один заклад освіти навчається на базі іншого закладу в другу зміну. Але друга зміна має свої труднощі і ризики. Тому на рівні керівництва громади було прийняте рішення про будівництво повноцінних укриттів. Спочатку йшла мова про модульні, вивчали практики різних типів укриттів і дійшли висновку, що модульні не є достатньо надійними. Тому прийняте рішення фінансово дорожче, але в плані безпеки правильне. За проєктом КПД будуємо протирадіаційні укриття з подвійним призначенням у мирний час.
Ці укриття споруджуються за єдиним стандартом ДБН, єдина різниця — площа для дошкільного закладу і для школи різна. Є укриття, спроєктовані на 600 осіб і на 200. Ці приміщення будуються окремо від закладів, під землею.

— На якому етапі будівельні роботи?
— У 2023 році ми розпочали будівництво укриттів у 12-ій, 19-ій школах. У 12-ій за співфінансування: державне — 5 мільйонів гривень, все інше перекриває міський бюджет. Загальна сума — до 50 мільйонів. Наразі заплановано, що чотири об’єкти з дев’яти мають бути максимально завершені до початку нового навчального року. Це садочок №23 і три школи. Інші об’єкти перебувають у другій і третій чергах, бо в процесі проєктування вносились зміни, і це вплинуло на терміни.

— Враховуючи це, скільки дітей навчатимуться офлайн, в одну зміну?
— Понад дві тисячі діток, які повернуться з сусідніх закладів, що посприяє кращій організації освітнього і безпекового простору. Що ж у підсумку? Завершуємо досить продуктивний рік і за результатами олімпіад, МАНу, і в позакласній роботі. За це щиро дякую і колегам-педагогам, і нашим вихованцям. Намагаємося організовувати сталий освітній процес в умовах воєнної турбулентності, надавати якісні освітні послуги, розпочати оздоровчу кампанію і з новими силами, ідеями розпочати 2024/2025 навчальний рік.

Розмовляла Тетяна Слободянюк