Пам’ятати. Берегти. Шанувати

До Дня пам’яті захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, у Хмельницькій громаді організували поминальні та патріотичні заходи.

Розпочався день хвилиною мовчання у середмісті Хмельницького на Проскурівській. Біля Стели пам’яті Героїв Небесної Сотні та учасників російсько-української війни, а також біля пам’ятника Героям Небесної Сотні присутні поклали квіти — соняхи як символ трагічної дати, що нагадує про українських воїнів, які виходили з Іловайського оточення через соняшникові поля і були підло розстріляні російськими ворожими військами.

На кладовищі у мікрорайоні Ракове рідні Героїв, представники влади та небайдужі хмельничани разом із капеланами молились за душі спочилих воїнів.

«У День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність, ми тут, на Алеї Слави, на Алеї померлих Героїв, біля колумбарію! Життя тут відчувається геть по-іншому… Сенс життя тут набуває іншого змісту… Життєві цінності на цьому святому місці також зовсім інші…

Ходіть до могил Героїв, моліться, згадуйте, підтримуйте їхніх рідних. Вони віддали власне майбутнє заради вашого… Вічна Памʼять полеглим! Слава Героям!», — написав міський голова Олександр Симчишин у своїх соцмережах по завершенню дня.

«Ветеранський простір», ГО «Захист — об’єднання волонтерів» організували автопробіг-нагадування про військовополонених та безвісти зниклих. «Ми знову об’єднаємося, щоб нагадати: ми пам’ятаємо. Ми чекаємо. Ми не мовчимо», — кажуть активісти «Захисту». Колона автомобілів вирушила центральними вулицями Хмельницького до Майдану Незалежності та Алеї надії. У заході взяли участь родини військовополонених та безвісти зниклих, представники громадських організацій, державних та муніципальних установ, силових відомств, військовослужбовці, небайдужі хмельничани.

У патріотичному забігові «Шаную воїнів, біжу за Героїв України» цьогоріч взяли участь майже 7300 подолян. Відбувся й пам’ятний автопробіг «Служба. Захист. Пам’ять». Колона службового транспорту, до якої долучилися поліцейські, рятувальники, нацгвардійці та прикордонники, рухалася з увімкненими звуковими сигналами та проблисковими маячками на знак шани й поваги до тих, хто віддав своє життя за Батьківщину.

У цей день ми особливо гостро усвідомлюємо ціну, яку наші Герої заплатили за право України бути вільною, за можливість працювати, обіймати рідних, виховувати дітей і будувати майбутнє. Вони віддали найдорожче — своє життя, щоб ми могли жити. Тож наш обов’язок — пам’ятати. Берегти. Шанувати.

Бо те, що збережене в пам’яті, — не вмирає.

Жанна Бойчук