Пріоритети освіти: безпека та якісне навчання

Відлунали по школах останні дзвоники, відгомоніли веселими дитячими голосами — закінчився черговий — 2025/2026 навчальний рік — уже четвертий під час повномасштабної війни. Попри всі труднощі воєнного часу, освітня галузь не просто розвивається, а продовжує реформуватися. Реформа освіти впевнено наближає нас до європейських стандартів.
За Новою українською школою (НУШ) — майбутнє держави. Тому що освіта відтепер максимально наближається до реалій та потреб життя, соціалізується, стає профільною. Як живе освітня галузь Хмельницької громади нині, як триває процес реформування, яких результатів досягнуто, який важливий досвід здобуто — про це ведемо мову з директором Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради Павлом ЮРКОВСЬКИМ.

— Павле Вікторовичу, скільки учнів навчається нині у школах Хмельницької громади? Можливо, помічаєте тенденцію до зменшення? Якщо так, то що, на вашу думку, є цьому причиною?
— На сьогодні в комунальних закладах загальної середньої освіти громади навчаються 37 809 учнів. На жаль, кількість школярів у громаді знижується в середньому на 300 учнів щороку. Якщо у 2021/2022 навчальному році в громаді налічувалося 38 086 учнів, то вже у 2024/2025 показник знизився до 37 984 осіб. Як бачимо, спад продовжується.
Найбільш критично скорочується потік дітей, які вперше йдуть до школи. Головними причинами зменшення кількості учнів є, по-перше, глибока демографічна криза (падіння народжуваності). Суттєвий спад народжуваності поглибився після 2014-2015 років та переріс у катастрофічне падіння після початку повномасштабного вторгнення, призвів до фізичної відсутності потрібної кількості дітей відповідного віку. По-друге, масова зовнішня міграція сімей з дітьми. Через ризики війни значна кількість хмельницьких родин із дітьми виїхала за кордон. Багато учнів, які спочатку навчалися дистанційно у своїх школах, з часом повністю інтегрувалися в іноземні освітні системи та забрали документи з українських закладів через значне навантаження від поєднання двох навчальних програм.

— Логічно запитати про кількість випускників, які виявили бажання складати НМТ. Чи стало їх менше порівняно з минулим роком? Якщо менше, то, можливо, тому, що діти виїжджають за кордон чи тому, що просто не хочуть продовжувати навчання далі?
— У 2025 році всього було 1858 випускників. Для проходження Національного мультипредметного тесту (НМТ) зареєструвався 1671 випускник. У 2026 році маємо 2016 випускників. Зареєструвався для проходження НМТ 1901 випускник. Втім інформація не остаточна, оскільки діти реєструються як в закладі освіти, так і самостійно. Конкретно можна буде сказати лише після проходження НМТ.
За інформацією Вінницького регіонального центру оцінювання якості освіти всього у Хмельницькій міській територіальній громаді цьогоріч для складання тесту зареєструвалось 3928 випускників, це випускники закладів загальної середньої та професійної освіти. Відмова від участі в НМТ поділяється на дві категорії: відмова в реєстрації з боку регіонального центру оцінювання якості освіти у разі проходження термінів, допущення та не виправлення помилок у реєстрації тощо або добровільна відмова (скасування реєстрації) за бажанням самого вступника.
Які можуть бути причини? Зокрема, небажання продовжувати навчання; зміна планів на вступ (вступ за кордон або на основі співбесіди/творчого конкурсу); вступ до закладів фахової передвищої освіти (коледжі), де для багатьох спеціальностей НМТ не обов’язковий. Що стосується виїзду за кордон, то він не перешкоджає участі випускників у складанні НМТ, оскільки для складання мультипредметного тесту за межами України організовано екзаменаційні центри у 30 країнах світу (основна сесія), в 11 країнах — додаткова сесія. Повний перелік разом із доступними містами публікується на сайті Українського центрі оцінювання якості освіти.

— Чи оновлюється матеріально-технічна база навчальних закладів?
— З метою забезпечення належного освітнього процесу закладів освіти було придбано 55 профільних кабінетів на суму 15,3 млн грн; 50 смартбордів на 9,5 млн грн; комп’ютерної техніки для 11 кабінетів інформатики на 1,9 млн грн.

— Попри всі виклики сьогодення, освітня галузь реформується. Наскільки ефективно, на вашу думку, проходить реформа?
— Ефективність освітньої реформи оцінюється як нерівномірна, оскільки масштабні системні зміни Нової української школи (НУШ) зіткнулися з безпрецедентними викликами: пандемією COVID-19 та повномасштабною війною. Однак, попри все, реформа продовжується.

— Скільки у нашій громаді ліцеїв і скільки гімназій? Будь ласка, нагадайте нашим читачам, особливо батькам, чим відрізняється ліцей від гімназії, що таке базова і профільна освіта.
— Нині у нашій громаді функціонують 21 ліцей та 21 гімназія (комунальної форми власності). Сьогодні система загальної середньої освіти в Україні має чітку структуру, яка допомагає учням поступово переходити від базового навчання до усвідомленого професійного вибору. Гімназія — це заклад освіти, в якому учні здобувають базову середню освіту, тобто навчаються переважно з 5 по 9 клас. Саме на цьому етапі формується фундамент знань, розвиваються ключові компетентності, здібності та інтереси дитини. Ліцей — це заклад, де учні здобувають профільну середню освіту, тобто навчаються у 10-12 класах. Основне завдання ліцею — дати старшокласникам можливість поглиблено вивчати окремі предмети відповідно до своїх інтересів, майбутньої професії чи освітньої траєкторії. Наприклад, це може бути математичний, гуманітарний, технологічний або природничий профілі. Якщо говорити простими словами, базова освіта — це етап, коли дитина отримує загальні знання та визначається зі своїми здібностями, а профільна освіта — це вже більш свідомий вибір напрямку навчання та підготовка до майбутньої професії чи вступу до закладу вищої освіти. Тому сучасна мережа гімназій і ліцеїв будується саме для того, щоб кожна дитина мала можливість навчатися у середовищі, яке найбільше відповідає її віку, потребам та освітнім планам.

— Наскільки реально, що після створення профільних ліцеїв відпаде потреба у репетиторстві? Які ще нововведення чекають учнів та педагогів у наступному році?
— Ліцеї пропонуватимуть поглиблене вивчення обраних кластерів (STEM, гуманітарний, мовний). Години, які раніше витрачалися на репетитора з профільної математики чи хімії, тепер будуть закладені в основний розклад ліцею. Заклади отримають сучасні лабораторії та краще обладнання. Це дозволить викладати складні теми наочно та практично. Наступний, 2026/2027 рік, є останнім підготовчим роком перед запуском трирічної профільної школи.

— Як підтримуєте дітей з особливими освітніми потребами у рамках інклюзивного навчання?
— Реалізація права дітей з особливими освітніми потребами (ООП) рівного доступу до якісної освіти вимагає забезпечення безбар’єрного доступу до закладів освіти та організації безпечного інклюзивного освітнього середовища. У закладах освіти нашої громади створено відповідні умови для навчання цих дітей. Функціонує 61 група подовженого дня, які відвідує понад 300 дітей з ООП та введено 27 ставок асистента вихователя. Облаштовано 59 ресурсних кімнат. До штатних розписів закладів освіти нашої громади вводяться посади вчителів-дефектологів, вчителів-логопедів та інших спеціалістів з відповідною підготовкою. Станом на 1 січня 2026 року у заклади дошкільної освіти введено 41 ставку корекційного педагога (12,5 ставки вчителя-логопеда, 15,25 вчителя-дефектолога; 13,25 ставки практичного психолога), у заклади загальної середньої освіти 53,5 ставки корекційного педагога (21 ставку вчителя-логопеда, 25 ставок вчителя-дефектолога; 7,5 ставки практичного психолога). Запроваджено соціальну послугу: супровід дітей під час інклюзивного навчання (на підставі висновку ІРЦ підписується тристороння угода управління соціального захисту-батьки-школа). Наразі послугу отримують 25 дітей. На території громади функціонують два інклюзивно-ресурсні центри, які не лише здійснюють обстеження дітей, але й надають консультації, проводять заняття.

— Яким чином міська влада відзначає кращих учнів й заохочує їх до подальших успіхів?
— Призначено премії Хмельницького міського голови 29 кращим учням закладів загальної середньої освіти міської тергромади, які в минулому році отримали 200 балів за результатами НМТ, на суму 310 000 грн (з них: 2 отримали 400 балів, 27 учнів — 200 балів). Призначено премії Хмельницького міського голови 24 (у 2024 році — 30) обдарованим учням закладів освіти, які стали переможцями ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України; ІV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів; четвертого етапу XIV Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка; XIV Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, на суму 151 000 гривень. Відповідно до Положення про персональну стипендію Хмельницької міської ради у галузі освіти для обдарованих дітей Хмельницької міської територіальної громади” щороку 32 учні отримують стипендії. У 2025 році розмір такої стипендії становив 50% прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років (всього було виплачено 434 656 гривень), а в 2026 році розмір стипендії збільшено до 75% прожиткового мінімуму.

— Найголовніше нині — безпека учнів. Чи маємо достатню кількість надійних укриттів?
— Усі заклади освіти громади мають власні найпростіші укриття або протирадіаційні укриття, частина використовує орендовані. Проте будь-які споруди цивільного захисту проходять регулярні перевірки фахівців ДСНС та вносяться до відповідного реєстру.

— У скількох школах громади побудовано укриття, хто фінансує їхнє будівництво?
— З 2022 по 2026 роки сучасні надійні укриття, в тому числі і протирадіаційні, побудовано у ліцеї №6, ЗДО №18, ЗДО №23, гімназії №12, гімназії №19, гімназії №31, Шаровечківській гімназії. Триває будівництво в ЗДО №15, незабаром розпочнеться будівництво в гімназії №30. Фінансування будівництва споруд цивільного захисту (укриттів) відбуваються за рахунок коштів місцевого бюджету.

— Ми пережили найважчу воєнну зиму. Як вдавалося організовувати належним чином освітній процес в умовах багатогодинних відключень світла?
— Заклади освіти громади працювали в очному форматі, жодного дня не переходили на дистанційне навчання. Використовували генератори, альтернативні джерела живлення. Словом, робили все, аби забезпечити якісний освітній процес.

— Що у пріоритеті на наступний навчальний рік?
— У пріоритеті — безпека, енергетична стійкість закладів освіти й створення належних умов для очного навчання під час воєнного стану.

— Дякую, Павле Вікторовичу, за розмову.

РозмовлялаТетяна Сікорська