Саперські будні нацгвардійця
Бронежилет, каска, автомат, шість магазинів по 30 набоїв, дві гранати, дві міни по 10-12 кілограмів. Все це разом важить 50-60 кілограмів. Пройти з цим вантажем під обстрілами п’ять з половиною кілометрів важко, але все це необхідне в бойових операціях.
Так розповідає про воєнні будні сапер одного з підрозділів Національної гвардії, 35-річний хмельничанин Сергій Харчов для пресслужби Нацгвардії України. Бойовий шлях військовослужбовець розпочав водієм-сапером НГУ. До того чотири роки відслужив за контрактом. А повернувся напередодні повномасштабного вторгнення, і вже тоді бойові виходи підрозділів відбувалися. 5 лютого 2024 для виконання бойових завдань Сергій вперше виїхав з групою до населеного пункту Роботине в Запорізькій області. Під Роботиним місцину постійно “прочісували” ворожі групи, і щоб “скоротити” їхній шлях мінами, нашим саперам доводилося долати по 10 кілометрів на бойових виходах під обстрілами. Причому з повною викладкою, а це ось тих 50-60 кілограмів амуніції та боєкомплекту. Для порівняння, це як носити на собі дорослу людину.
В один із найважчих боїв довелося йти п’ять кілометрів зі своєю ношею під щільним обстрілом: “Найстрашніше, коли починається обстріл з мінометів і “градів”. Коли ми йшли, нас обстрілювали хвилин 40 з міномета 120-го калібру. Ми бігали дорогою, маневрували. Якби стояли на місці, то нас би не було в живих”, — ділиться боєць.
Час сапера — ніч, маскування — темрява. “Ми вночі мінували проходи, ставили мінні поля. Заходили на території “по сірому”, щоб російські дрони нас не так бачили. Якщо ми не встигали за ніч зробити роботу, то перечікували день у бліндажах з хлопцями, які сидять на передовій, а на наступний вечір знову виходили”, — пояснює сапер.
У районі Роботиного обстріли, пригадує боєць, тривали цілодобово: “Стріляли росіяни з різної зброї. Як тільки бачили скупчення людей, одразу починали обстрілювати”. Так під час чергового виходу сапер отримав важке поранення. Вранці 12 березня міна 120-го калібру вибухнула за два метри від нього. “Ми почули вибух і звично впали на землю, бо коли міномет вибухає, уламки міни розлітаються понад 60 сантиметрів”. Осколками йому розірвало зв’язки на лівій нозі. Нині нацгвардієць готується до складної операції і сподівається на швидке одужання. І щодня на зв’язку із сапером його бойові побратими.
Тетяна Руса
