Спочатку був бузок: хмельницькі підлітки зібрали кошти на тепловізор для наших захисників

Хмельницькі підлітки за власним  бажанням два   дні  збирали  кошти на тепловізор для наших захисників на передовій.  А все почалося з бузку.

Їхній двір – один з найзатишніших  на Прибузькій: з ранньої весни до пізньої осені тут квітнуть   на клумбах сотні квітів найрізноманітніших сортів та відтінків. І доглядають за  ними мешканки будинку,  і це улюблена заняття їх давно здружило, а результатами їхньої праці роками милуються сусіди і перехожі. Дівчата, як себе називають квітникарки, того вихідного дня  звично порались  біля  кущів квітів,  насаджували нові рослини, насолоджуючись і ароматом бузку, який росте за двором. Бузок – також їхня зона турботи, але дітям  тут дозволяють   відламати кілька   квітучих гілок для букету. Так було і в той день: жінки на дворовій клумбі висаджували декоративний  ягілець, а діти  розважались у дворі. Згодом вони вирішили нарвати  бузку і  зробити букети. А вже за півгодини подзвонила донька пані Світлани, моєї колеги, яка й розповіла цю історію,  Даринка: «Мам, ми зібрали за  наші букети 75 гривень!» «І на що потратите?»,  –  поцікавилась мама. «Може, пікнік влаштуємо», – щебетала доня. «Краще  для ЗСУ  віддали б», – мимохіть порадила   мати. І  ця порада спрацювала: за два дні  діти зібрали 800 гривень. Крім букетів, які продавали перехожим, малі волонтери влаштували й лотерею:  купили у ближньому кіоску сувеніри, солодощі. Виготовили  лотерейні квитки з номерами виграшів. Знайшовся й  барабан для лотерей, і бажаючих придбати виграш, щоб гроші «пішли» для наших армійців.  Іось тут вже історію продовжила у Фейсбуці  волонтерка Марина Українець, син якої також був  серед друзів-волонтерів.

“Це справді, в саме серце. Діти, серед них  однокласниця мого сина, учениця 6-г класу НВК №10 Полінка Бурденюк, та її подруги днями нарвали букети бузку і продавали на вулицях, щоб зібрати кошти на ЗСУ. І їм це вдалося! Назбирали 8000 гривень! На тепловізор. Вірите, я заплакала. Я вдячна батькам цих діток за виховання. За те, що вони зростають свідомими українцями! А вчора вони продовжили збір. Влаштували вуличний ярмарок і продавали солодощі, поробки, іграшки. Розумієте, не з’їли самі, а продавали, щоб допомогти своїм захисникам!Я до глибини душі вражена! І радію, що у нас таке правильне молоде українське покоління! Дякую, дівчатка! Продовжуємо збір!» – написала пані Марина.

Ця історія, можливо, не надособлива, бо волонтерсто  вже стало ознакою нашої української вдачі.  І це історія не про збір коштів для нашої армії, це історія про людяність і громадянську зрілість  нашого наймолодшого покоління. І по тому, якими зростають наші діти, можна бути впевненими: українське майбутнє в надійних руках патріотів.

Тетяна Слободянюк