У Хмельницькому пенсіонерки створюють мурали
«Барви України» – таку назву отримав третій мурал, який нині створюють пенсіонерки – слухачки факультету «Живопис» університету третього віку Хмельницького міського територіального центру соціального обслуговування.
На стіні одного з приміщень терцентру – соняшники, грона калини, мальви, маки, на плоті хвацький півень будить тишу – такі улюблені народні символи стали сюжетом настінного розпису, роботу над яким творча команда самодіяльних художниць розпочала в липні. Керує процесом викладачка живопису Ірина Сабаєва. За її словами, факультет живопису розпочав роботу чотири роки тому. Нині у групі 25 слухачів. Збираються раз на тиждень, навчаються протягом трьох годин, це дві студентські пари. Друге літо поспіль слухачки її факультету проводять творчо, створюючи мурали. Улюблені сюжети – знані з дитинства квіти та рідна природа.
Мода на мурали швидко поширюється в Хмельницькому. В основному, їхні автори обирають патріотичні і ліричні сюжети, а також ті, що розповідають про місто, його минуле, легенди. Тож невипадково,що настінним живописом захопились і слухачки університету третього віку, тим більше, що серед них є мисткині, які протягом тривалого часу малювали картини, і це хобі нині стало в нагоді, адже настінний живопис вимагає практичних навичок і відповідних знань.
«Я з дитинства мріяла малювати. Але ніколи ось так не працювала. Так, іноді в школу дітям десь там допомагала, а тут вирішила вчитися. У мене вдома вже картини є свої. Дітям подарувала також, і тут на виставку вже ми давали свої роботи», – розповідає слухачка факультету Ніна Дробот. – Тепер ось мурали. Влітку працювати над муралом приходили, в середньому, шість-десять осіб».
Староста факультету «Живопис» Галини Хіміч розповіла, як освоюють настінне мистецтво поважні учениці. Впродовж навчального року вони займаються у класі. А друге літо поспіль – щось схоже на пленер – працюють над муралами. Це – їхня третя велика робота. Спочатку вони казали, що в них нічого не вийде. А потім через місяць-два, вже й малюють, бо це йде від душі». Довкруж буяють останніми літніми барвами квітники, достигає горобина – наче необхідна для творчості люба серцю натура.
У гурті поважних аматорок є й трійко дівчаток. Це доєднались до роботи над муралом молодші вихованці Ірини Сабаєвої.«Дівчатка з колегіуму, я там веду в них гурток живопису, попросили, щоб я їх сюди брала. І ось, працюють нарівні з дорослими», – каже викладачка.
Дев’ятирічна Поліна –переселенка з Миколаєва. На муральному полотні розписує квіти. Каже, що чотири роки займалась у художній школі в рідному місті, звідки довелося евакуюватись і переїхати до Хмельницького.
Слухачка університету Валентина Кривобокова розповідає, що вони вже подружили з дівчатами.«Щось вони нам підказують, щось ми їм. Ось таке в нас єднання поколінь. Ми з задоволенням приходимо сюди, спілкуємось і так самореалізуємося. Отримуємо задоволення, і є якась користь є від того, що люди, які тут знаходяться, бачать цю красу», – розповідає пані Валентина.
За словами кураторки закладу Марини Куриляк, в університеті третього віку є 24 факультети.« Навчатись у нас можуть всі охочі, які проживають в місті Хмельницькому, мають хмельницьку прописку або реєстрацію внутрішньо переміщеної особи, і мають пенсійний вік. Можуть записатись, подати заяву до університету третього віку, обрати два факультети», – проінформувала кураторка.
А завершити роботу над своїм третім муралом мисткині пенсіонерки планують до кінця вересня.
Вікторія Катрич.
