Уроки темряви
Ледь вийшовши на своїй зупинці з тролейбуса, в гулі вулиці намагаєшся вловити вже знайомий гуркіт генераторів біля магазинів: якщо “ревуть”, то і в окрузі, і в твоїй квартирі немає електрики. До її відсутності в помешканні важко звикнути, навіть якщо надворі ще видно. Елементарні речі, які раніше робили мимохіть, звично, клацаючи вимикачами та пультами, тепер видаються благом. Радіо в кухні, працюючий телевізор, заряджений телефон, праска… На днях спіймала себе на думці: не хочеться бути поза домівкою в години, коли в ній є електрика. Так, наче в цей час ти марнуєш цінність, легковажно розтринькуєш її на прогулянку чи вештання по магазинах (встигнеться!). Але… Саме в такі хвилини, сидячи в темряві, яка тебе заскочила знову зненацька, вмикаєш те, що маєш, — уяву. А як нашим хлопцям третій рік перебувати між життям і смертю, в темних окопах, таких же бліндажах, холодних і вогких, з полчищами гризунів, з кіптявими окопними свічками? Внутрішній сором перемагає і ти, зітхнувши, запалюєш свічку, ліхтарик, світильник на батарейках, інші джерела світла в міру свого достатку і чекаєш ввімкнення. До речі, підприємливі хмельничани ставлять на балконах сонячні батареї, щоправда, таке задоволення не з дешевих — десятки й десятки тисяч гривень.
Експерти і чиновники всіх мастей у соцмережах тлумачать люду, чому живемо в перманентній темряві, і як це пов’язано з черговим ривком ціни за електрику. За понад два роки вона підскочила від 90, 160, 264 гривень за сто кіловат — до нині встановленої Міненерго 432 гривень. Пояснення всі чули: Україна має лише 50 відсотків необхідної генерації. Решту розтрощив клятий москаль. “Підвищення тарифу — це складний, але необхідний крок. Мета — втримати систему. Нас чекає масштабна реконструкція, яка потребує величезних сил і коштів. Весь цей час триває ремонтна кампанія на об’єктах генерації, розподілу та передачі. На жаль, розуміємо, що обстріли об’єктів енергетики з боку ворога будуть продовжуватись, і маємо задіяти всі можливі ресурси”, — заявив міністр енергетики Герман Галущенко. Експерти ж мають власні пояснення того, чому вартість електроенергії зросла майже на 64%. Цікавий факт: згідно з рішенням уряду 85% коштів від підвищення тарифів піде в Енергоатом, а 15% — в Укргідроенерго.
“48% поточної генерації забезпечує Енергоатом, до 10% — Укргідроенерго”, — каже енергетичний експерт Геннадій Рябцев. Але далеко не всі експерти згодні з таким розподілом коштів. Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко в інтерв’ю Radio NV заявив, що рішення про підвищення тарифів ухвалене у варіанті, який є найгіршим з тих, що тільки можна було придумати. Він зазначає, що 15% для Укргідроенерго — це чесно, бо їхнє обладнання потребує грошей на відновлення. Але 85% на Енергоатом експерт називає “маячнею”. “Енергоатом і не постраждав, і немає об’єктів, які треба відновлювати; і спускає гроші, вибачте, в унітаз, імітуючи будівництво нових атомних реакторів, які навіть за ідеальної ситуації можуть з’явитися не раніше, ніж за 10-15 років”, — заявив Харченко.
Отож темрява в будинках і темрява в поясненнях. Ми так і не втямили, яким чином карколомне підвищення ціни на електроенергію допоможе збільшити об’єми генерації? Це ніби пігулки, якими ви все життя користуєтесь і вас влаштувала їх ціна, раптом подорожчали вп’ятеро, але ви знаєте, що у стільки ж разів їх лікувальна дія не поліпшилась. Я не експерт, і ніяким чином не збираюсь звинувачувати владу, ненаситне Міненерго й Енергоатом у бажанні спекулювати на дефіциті. Але хіба це не схоже на ситуацію, коли в час грипу ціна на лимони і часник в супермаркетах злітає до небес?
Коли ми чули перші вкиди в інформаційний простір, що електрика подорожчає вчергове, всі стовідсотково обурювались. Це ж знову потягне здорожчання на все — комуналку, продукти, послуги! І ось, бінго! Просидівши понад тиждень у щільній окупації темряви, біля холодильників, у яких завмирало морозне життя і стікало рясним конденсатом по стінках, з німими гаджетами і т. д., мимоволі вже й думаємо: та грець з тими новими тарифами. Нехай вже 432 гривні за 100 кіловат, аніж життя в екстремальній темряві. І починаєш схилятися до думки: а може, це справді й психологічний тест, для того й посадили всю Україну на блекаутну пайку, аби чергове оце захмарне підвищення електричного тарифу вже не викликав стільки обурення. Але, з іншого боку, починають зупинятися підприємства, як-от у Хмельницькому, де “електрошок” вже пройшовся по швейному виробництву, і бізнес скорочується. А далі? От тобі й податки, і робочі місця… І якщо враховувати, що, за даними аналітики британського “Рейтер” та інших поважних
видань, кожен третій українець від часу повномасштабної війни живе за межею бідності, хто платитиме?
І ще… Зависнувши між графіками вимикань, щоденно шукаючи у графіках обленерго свою чергу, купуючи знову світильники, батарейки та свічки, більшість якось віддалилась і від критично важких подій на фронтах, від проблем і провалів мобілізаційної компанії, корупційних скандалів на найвищому рівні. Поринули у власну темряву. А може, у цьому є також психологічний розрахунок влади, маніпулювання масовою свідомістю? От посидьте, мовляв, у темряві і поміркуйте, що вам зараз найбільше допікає. Але насправді це жорстокий урок.
Тетяна Слободянюк
