Від ЗСУ до соцмереж: кому довіряють українці?

Рівень довіри в українському суспільстві зріс за останні сім років. Про це свідчать результати дослідження Фонду “Демократичні ініціативи”, в якому порівняли результати опитувань наших громадян за 2017 та 2024 роки. Найбільше за цей час зросла довіра до Збройних сил, благодійних та гуманітарних організацій. Кому вірять і не вірять українці, з’ясував Центр громадського моніторингу та контролю.

Збройні сили, церква та благодійники

Частка тих, хто повністю довіряє ЗСУ з 2017 року зросла більш ніж утричі: з 20,6% до 69,4%. Нині Збройні сили користуються найбільшою довірою українців. Також зросла довіра до церкви, яка у рейтингу на другому місці. Нині їй вірять 28,1% — проти 22,1% у 2017 році. Третю сходинку займають благодійні організації: довіра зросла із 8,6% у 2017 до 13,6% у 2024.

Верховній Раді повністю довіряють лише 2,6% громадян (0,6% у 2017), Кабміну — 1,9% (1% у 2017), політичним партіям — 1,8% (0,4% у 2017).

Зросла довіра між людьми

З 2017 року зросла довіра не лише до інституцій, а й між людьми. Частка українців, які переконані, що більшості співвітчизників можна довіряти, збільшилася з 17% до 32%. Щоправда, 67,5% досі вважають, що потрібно бути дуже обережним у стосунках.

Найбільше українці довіряють членам своєї родини, хоча тут рівень довіри пішов на спад. У 2024 про повну довіру близьким заявили 83,8% опитаних, у 2017 таких було 90,4%. А от довіра до людей іншої національності навпаки зросла: 4,5% проти 1,9%. Це ж стосується й до людей іншої релігії: 5,1% проти 2,1%. Хоча загальний рівень недовіри до “чужих” все ж залишається доволі високим.

Збільшився рівень патріотизму

Збільшилася частка тих, хто пишається, що є громадянином України — з 68% до 85% (а тих, хто дуже пишається — з 22% до 47%). Пишаються своїм громадянством від 76% на Сході і 77% на Півдні до 91% у Західному регіоні.

Піднялася й значущість демократичних цінностей: з 19% до 25% зросла частка тих, хто вважає найважливішим надання народу можливості більше впливати на прийняття важливих суспільних рішень, з 3% до 8% — тих, хто вважає найважливішим захист свободи слова.

За інформацією Центру громадського моніторингу та контролю