Зірка сезону: що ви знаєте про хурму?

Хурма — один із найсолодших плодів, що вирощуються людиною. Латинська назва цього лікувального плоду — божественний харч або наїдок богів. А ще — слива богів, серцеве яблуко, китайський персик та зимова вишня. У в’яленому вигляді вона на смак так нагадує фініки, що в низці східних країн її прозвали фініковою сливою. Мовою фарсі це словосполучення звучить як хормалю (від хорму — фінік та алю — слива). Однак у нашому мовному середовищі це ім’я “перської гості” спростилося до короткого “хурма”.

У чому користь?

З’являючись у продажу в останній місяць осені, яскраво-помаранчеві плоди насичують нас енергією за похмурої погоди, а самі заряджаються смаком після перших заморозків. Хурма цінується як природний антидепресант, джерело йоду та магнію, що заспокоюють і налаштовують на позитив, допомагаючи подолати осінній смуток та нудьгу “найкоротшого світлового дня”. Покращують настрій також фруктоза та глюкоза, на які теж багата хурма.

Крім того, у “зимовій вишні” містяться марганець, калій, вітаміни В, С, А та флаваноїди — потужні антиоксиданти, що зупиняють запальні процеси, протистоять хворобам серця і діабету.

За вмістом заліза, натрію та кальцію хурма випереджає яблука. Її численні харчові волокна — справжні чемпіони з виводу токсинів. Кількості клітковини в одному фрукті на добу вистачить для підтримання здоров’я шлунка та травної системи. А за кількістю бета-каротину хурма перевершує гарбуз, томат та перець. Завдяки цьому елементу, “китайський персик” позбавляє курців від нікотинової залежності, підтримує здоровий стан зору та шкіри.

Добре вгамовуючи голод, хурма водночас не обтяжує організм зайвими калоріями: енергетична цінність цього низькокалорійного сезонного фрукта лише 67 кілокалорій на 100 грамів. Це чудовий подарунок для спортсменів і тих, хто слідкує за дотриманням ваги.

Ознаки смаку

Серед 2000 сортів хурми у нас найбільшої популярності набули корольок та шарон. Перший вирізняється помаранчево-бурим кольором плодів та нетерпкою, солодкою м’якоттю із шоколадним присмаком. Насиченість розрізаного плоду королька насінням є показником зрілого смаку. А солодкий м’якуш 100-грамових плодів шарону кісточок не має. Як всередині, так і зовні ця хурма забарвлена однаково — у суцільний помаранчевий колір.

Стигла хурма має тверду, гладку і прозору шкірку, крізь яку просвічується желеподібний м’якуш із волокнами. М’які на дотик плоди є більш зрілими та смачними, бо при дозріванні хурма втрачає дубильну речовину — танін.

Чому хурма “в’яже рот”

Єдиною “несмачною” властивістю хурми є її в’яжучий ефект. Через те, що у складі хурми є дубильна кислота або танін, при дотику танінів з ротовою порожниною відбувається згортання білків. Цей процес і створює неприємні в’яжучі відчуття у роті.

Крім цього, таніни викликають звуження кровоносних судин, відбувається нібито природна анестезія. Важливо відзначити, що в’яжучі властивості хурми проявляються лише у незрілих плодів.

Терпкість слабне після настання морозів. Аби позбутися цього ефекту, достатньо покласти плоди хурми у морозилку на 12 годин, втім варто зазначити, що після розморожування ягода може стати дуже м’якою і змінити свій смак. Інший спосіб позбутися терпкості хурми — покласти її на кілька днів до одного пакета з яблуками. Після такого дозрівання терпкості позбавляться навіть майже не їстівні східні сорти з занадто твердою м’якоттю.