День у “Ветеранському просторі”

У кінці листопада минулого року в Хмельницькому на Кам’янецькій, 76 запрацював ветеранський простір “Захист 4.5.0” — спільний проєкт ГО “Захист — об’єднання волонтерів” та Хмельницької міської ради для підтримки й адаптації ветеранів, діючих військовослужбовців та їхніх родин. А з березня цього року волонтерський центр став комунальною установою міської ради “Ветеранський простір”. Що змінилося в його діяльності? Про становлення, теперішню і подальшу його діяльність йшлося у День відкритих дверей “Ветеранського простору”.

Ще з 2014 року активісти ГО “Захист” опікувались військовослужбовцями, їхніми родинами та сім’ями загиблих героїв. На доброчинних засадах волонтери надавали психологічну, юридичну та соціальну допомогу за рахунок міжнародних грантів, благодійних коштів і помічників-добровольців. З початку повномасштабного вторгнення ветеранський проєкт активно підтримувала Хмельницька міська рада. А з березня 2024 року “Ветеранський простір” став комунальною установою ХМР. Результатом співпраці волонтерів і муніципалітету стало відремонтоване приміщення другого поверху, де нині відбуваються заняття з різними групами, навчання спеціалістів. Усі послуги в просторі безкоштовні. Для людей з інвалідністю та обмеженою здатністю пересування споруджений сучасний просторий підйомник, щодня з ветеранами та їх родинами працюють психологи, юристи, соціальні працівники, інші спеціалісти, тут проводять навчання з представниками громад області, де за хмельницьким зразком починають відкриватися ветеранські простори, а мультидисциплінарна команда хмельничан щотижня виїжджає в райони області для консультацій на місцях.

За цей час, зазначила директорка комунальної установи, ветеранка Катерина Луцик, було надано різних послуг понад 600 людям: військовим, членам їх родин, а також сім’ям військовополонених та зниклих безвісти. Це, зокрема, психологічний та юридичний супровід, реабілітація та соціальна підтримка. Як розповіла пані Катерина, Хмельницька, Львівська та Івано-Франківська області стали пілотними щодо впровадження інституту кейс-менеджменту. “Цей кейс, запозичений зі Сполучених Штатів Америки, був імплементований, адаптований у нас. Кейс-менеджер — це той надійний провідник, який комунікує з людиною, з військовим і видає йому супровід від а до я, — каже Катерина Луцик. — Наша мета — стати місточком, який з’єднуватиме ветеранів після військової служби з цивільним життям. Нещодавно я брала участь у ветеранському всеукраїнському діалозі і цифра ветеранів сукупно з родинами, яку очікують в Україні після війни, це третина всього населення. Тобто, кожен третій українець — це ветеран чи ветеранка або член родини, то ми розуміємо, що такі простори мають працювати по всій країні — від національного рівня до місцевих”.

Як зазначила Катерина Луцик, в Україні нині діє коаліція з 26 ветеранських просторів. Наш, хмельницький, є в ній наймолодшим, але його визнано другим в Україні за кількістю наданих послуг, діючих проєктів і програм. Важливо. що ветерани, пройшовши тут курс, активно соціалізуються і допомагають іншим ветеранам. Як, зокрема, Андрій Одаренко, який пройшов навчання і відкрив власну справу. На його підприємстві працюють також чотири ветерани, це хлопці після поранення. А Андрій став ще й громадським консультантом для ветеранів.

“Кількість запитів ще два роки тому була набагато меншою у порівнянні з нинішнім часом, — розповіла під час презентації “Ветеранського простору” кейс-менеджерка Діана Чернюк. — Вони надходять як від військових, ветеранів, так і їхніх сімей. На просторі працюють три кейс-менеджери. Після відповідних консультацій ми моніторимо всі потреби та запити, і спрямовуємо людину до потрібних спеціалістів. І обов’язково відслідковуємо цей процес, щоб ця послуга надалася, цей запит закрився і ветеран щасливий повернувся до нас”. Найчастіші запити — юридична і психологічна допомога. Третій запит — на фізичну реабілітацію.

“Фактично “Ветеранський простір” ми запустили ще минулого року, І вже в процесі побачили, що безпосередньо участь міської ради потрібна в трохи більшому форматі, бо раніше ми просто надавали приміщення й утримували його, а функціонування ветеранського центру здійснювалося виключно за рахунок донорів і благодійних організацій. І тому ми створили “Ветеранський простір” саме як комунальну установу. Тут уже долучене й бюджетне фінансування, крім того, що приміщення утримується як комунальна власність. Ми 11 працівникам виплачуємо заробітну плату з міського бюджету, — зазначив міський голова Олександр Симчишин. — Частина інших працівників фінансується коштом міжнародних грантових організацій. Тому дякуємо принагідно всім нашим партнерам, донорам, благодійникам. Звичайно, ми бачимо, що треба допрацьовувати: безпосередньо це й сама матеріальна база, обладнання, подальші реконструкції. Тобто ми ще в процесі роботи, бо бачимо, яким попитом користується “Ветеранський простір”: тут постійно відбуваються заходи, консультації, навчання тощо. Плюс, що дуже важливо, цей простір, будучи таким піонером у регіоні, проводить величезну кількість навчань для інших громад, які мають бажання створювати ветеранські простори в себе, і маємо в цьому їм допомагати. Як мінімум, один ветеранський простір має бути в кожній громаді”.

Що дуже важливо: у “Ветеранському просторі” переважно працюють люди, які або були військовими, як бойова медикиня Катерина Луцик, працюють дружини військовиків, члени родин загиблих. І це важливо: ніхто так, як рідні, не розуміє, що переживають родини, які пережили втрату найдорожчих людей. Це цінують і ветерани, і діючі військові. “Нашим хлопцям, які повертаються чи воюють, постійно потрібна підтримка. Це професійна робота психолога, соціальна та юридична допомога. І важливо, все це безкоштовно. Нашим бійцям потрібна не лише зброя, бо зброя, на жаль, сама не стріляє, а й потрібна ось така допомога. Бо якщо військовослужбовець не може впоратися зі своїми проблемами самотужки, то є люди, які здатні й уміють йому допомогти”, — сказав, вручаючи подяку команді “Ветеранського простору” від бойового підрозділу військової частини 7182, начальник групи ЦВС Костянтин Лещанський.

Нагадаємо, за оцінками експертів, кожен третій після війни буде або ветераном, або членом родини ветерана. Більшості з них вже нині необхідна допомога у вирішенні вкрай важливих як особистих проблем, так і соціалізації. Нині в Україні зареєстровано 1,2 мільйона ветеранів, а після завершення війни, включно з членами родини, їх кількість значно зросте. І розбудова ветеранських просторів у співпраці з громадськими організаціями та органами влади є одним із провідних завдань нашого суспільства.

Тетяна Слободянюк

.